Знайомтесь – це мої нові друзі Джесіка та Альф з Швеції!
Альф – інженер, він налагоджує сучасну медичну техніку у лікарнях, а Джесіка – медсестра. 12 червня вони відзначатимуть 15-річчя подружнього життя і приїздом на Євро-2012 відзначають цю подію.
Нинішній і наступний тижні Джесіка та Альф мої сусіди, оскільки винаймають затишну 2-кімнатну квартиру у сусідньому будинку на вул. Володимирській. Вони не дуже-то і люблять фотографуватись, але відмовити собі (і мені) зробити світлину на Пейзажній алеї не змогли. Щоправда, після цього Альф рішуче забрав у мене фотоапарат і заявив: «Давай я буду фотографувати все, що стосується Києва футбольного!».
І доки ми неквапом ідемо від Пейзажної алеї до фан-зони (а ідемо ми «околицями»,через вулицю Стрілецьку і Ярославів Вал, повз Золоті Ворота і Прорізну, щоб помилуватись містом), Джесіка ділиться першими київськими враженнями: «Ми через інтернет знайшли у Києві квартиру ближче до центра і до стадіона, переписувалися з її власниками, нас влаштувала ціна і вигляд квартири. Там чисто, затишно, кухня обладнана належним чином...» «Що таке у шведському розумінні «обладнана належним чином»?, – цікавлюсь.
«Це машина, щоб помити посуд, мікрохвильова піч, і ще у вас використовують газові плити для готування їжі», – «розшифрувала» термін Джессіка. Альф додав, що у квартирі, яку вони винаймають, великий холодильник і сучасний телевізор, а у сусідньому будинку знаходиться маленька крамниця, де можна цілодобово купляти їжу, напої, серветки, туалетний папір тощо. «Нам казали, що в Україні проблеми з, так би мовити, гігієною, так я вам скажу – брехня це! У фан-зоні туалети чисті, папір є, люди поводяться акуратно», – додає Альф.
Раптом він зупиняється і наводить фотоапарат на машину з українським прапором і символікою на капоті.
Фан української збірної Пан Роман
Власник автомобіля – пан Роман – виходить і тисне кожному з нас руку зі словами: «Швеція – хороша країна, доглянута, багата, але і Україна гарна!». Я перекладаю монолог київського водія на англійську і чую від Джесіки: «Ой, а які симпатичні люди тут! Не знаю, чи це стосується усієї України, але у Києві люди доброзичливі, ми легко знаходимо спільну мову, якщо не англійську, то мову жестів і посмішок».
Нарешті я збагнула, чому наш шлях до Хрещатика лежить через вул. Ярославів Вал: у затишному кафе-ресторані «Ярославна» Джесіка купує кілька пиріжків з капустою, булочки з корицею та з яблуками: «Ми у суботу тут гуляли, знайшли цей ресторанчик, тут гарна українська кухня, все дуже смачно, недорого і можна взяти з собою». А Альф каже, що незабаром покаже мені місця, де домовились зустрічатися шведські уболівальники. Ці місця – один з пабів на Прорізній і кав’ярня на розі вулиць Пушкінська і Прорізна.
ДО речі, на цьому ж розі 6 червня – у день Національного прапора Швеції – з ініціативи шведського Посольства встановлено прапор цієї держави. «Нам пояснили, що це на знак історичного порозуміння українців і шведів, бо у нашій історії багато чого траплялось», – каже Альф. Він зупиняється поспілкуватись із земляками, а ми з Джесікою смакуємо ароматну каву. «У Києві кава дуже, я би сказала, італійська, і якщо Київ можна зафільмувати або зробити сотні фотографій, то смак київської кави візуально неможливо передати!», – замріяно каже Джесіка.
І нарешті ми потрапляємо на Хрещатик, де співає, гуляє, розважається і фотографується міжнародна армія футбольних уболівальників. Джесіка та Альф побачили знайому – Гуннар зі Стокгольма, яка прилетіла до Києва разом з ними.
Гуннар зі Стокгольма
Ми з новими шведськими друзями прощаємось, і домовляємось зустрітися пізніше цього тижня, спуститись на Поділ і посмакувати київськими кавою і солодощами, які припали Джесіці до душі. А Альф воліє дегустувати українське вино та горілку, але це теж іншим разом. Тим більше, що цього тижня подружжя зі Стокгольма планує відвідати Полтаву, поблукати містом і зробити домашнє відео з поля Полтавської битви.
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
