Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 21:56
Прага – У Празі відкрили виставку, присвячену 125-літтю від дня народження Йозефа Чапека – відомого чеського художника, поета і письменника, видавця і винахідника. Виставка, яку підготувала Національна бібліотека Чехії, розкриває ці сторони його життя, а також розповідає про те, що ховається за рядками біографії. В її експозиції свідоцтва щоденної боротьби Йозефа Чапека за достойне людське існування, його безкомпромісне ставлення до тиранії, радість від простого і щирого спілкування з сучасниками.

Йозеф Чапек менше знаний від свого молодшого брата, відомого письменника, автора знаменитої «Війни із саламандрами» Карела Чапека. Мало відома широкому загалу малярська спадщина Йозефа Чапека, яка вперше у повному масштабі відкрилась лише кілька років тому.

На виставці, яка у 2009 році відбулась у Празі, Йозеф Чапек – модерніст, винахідник експресіоністичного кубізму– вразив силою мистецького виразу. Тоді також вперше були показані його твори, які з’явилися на світ у неволі – за ґратами нацистських концтаборів. І ці роботи промовляли не менш яскраво і виразно, ніж полотна, створені на свободі.

Вільна творчість з-за ґрат

Йозеф Чапек закінчив празьку Художньо-промислову школу і на початку 1920-х років разом із братом Карелом з головою пірнув у вир мистецького життя: по-своєму розвивав експресіоністичний кубізм, видавав мистецький «Альманах», ілюстрував книжки, в тому числі й братові, сперечався зі сучасниками на засіданнях мистецького об’єднання «Tvrdošíjní», тобто «вперті», «твердоголові», співзасновником якого був сам. Йозеф любив і цінував жарт, винахідливість, вільне спілкування. Саме він, розповідають сучасники, у суперечці з братом у 1921 році винайшов широко вживане нині слово «робот».

Одна з найяскравіших рис Йозефа Чапека – його чесність і безкомпромісне ставлення до тиранії, тому він не змовчав, коли над Європою нависла загроза нацизму. Перші антинацистські карикатури в Чехословаччині належать саме Йозефові Чапеку. Але й розплата прийшла відразу. Йозеф Чапек був серед перших чехів, арештованих у перший день Другої світової війни – 1 вересня 1939 року, і до кінця своїх днів на волю не вийшов.

Спочатку був концтабір Дахау, розповіла Радіо Свобода автор виставки Крістіна Ваньова. «Після короткого перебування в празькій тюрмі «На Панкраці» і в концентраційному таборі Дахау його перевезли до Бухенвальду, а звідтіля до концтабору Заксенхаузен, – каже вона. – Життя його закінчилось наприкінці війни у квітні 1945 року в концтаборі Берґен-Бельзен. Йозеф Чапек переносив життя в таборах дуже важко, але й у цих надзвичайно тяжких умовах його творче життя не згасало. Зокрема, там з’явилися його два полотна, які вдалось врятувати для сучасників. Також у неволі Йозеф Чапек почав писати поезію, яка відображає стан його душі, описує події, свідком яких був, це також спогади про дім, родину і брата Карела».

Чи зустрілись Олег Ольжич і Йозеф Чапек у Заксенхаузені

В експозиції виставки представлені ці поетичні твори, які вперше вдалось видати відразу після війни – в 1946 році. Є тут також праці Йозефа Чапека – ілюстратора, десятка книжок, прикрашених його вправною рукою, а також багато фотографій з особистого життя, які доповнюють образ автора.

Цікаво, що наприкінці травня 1944 року до Заксенгаузена привезли ще одного поета – 36-літнього українця Олега Ольжича – сина Олександра Олеся. Ми не знаємо, чи Йозеф Чапек і Олег Ольжич були знайомі, швидше за все, що ні, тому що українців утримували окремо, та й ув’язнення Ольжича тривало недовго, після катувань10 червня 1944 року Ольжич загинув. Однак факт символічний: творчість обох поетів – українського і чеського, як сказав Вацлав Гавел, перемогла ненависть, вона сильніша від ґрат.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG