Лондон – Новим символом досягнень мирного процесу в Північній Ірландії цього тижня стала зустріч і потискання рук британської королеви Єлизавети Другої з колишнім командувачем Ірландської республіканської армії Мартіном Маꥳннесом.
Британська королева Єлизавета Друга відвідувала Ольстер з нагоди 60-річчя її коронації.
Мартін Маꥳннес та його соратники з бійців перетворилися на політиків у результаті Угоди Страсної п’ятниці 1999 року, яку підписали уряди Лондона й Дубліна, а також провідні сили у Північній Ірландії.
Та угода не розв’язала головної проблеми – суперечки за приналежність території. Проте сторони погодилися, зберігаючи різні погляди, скласти зброю і працювати над досягненням своїх завдань мирним способом.
Зараз Маꥳннес є чільним представником ірландської партії «Шин Фейн» та обіймає посаду заступника першого міністра самоврядного органу Північної Ірландії. Програмним завданням партії «Шин Фейн» залишається возз’єднання Північної Ірландії з Ірландською республікою.
«Я залишаюся республіканцем» – Маꥳннес
«Зустріч була гарна, але я залишаюся республіканцем», – вважав за потрібне наголосити Мартін Маꥳннес журналістам у той день.
В Ірландії слово республіканець означає не лише опозицію до монархії як державного устрою, але й незгоду з приналежністю Ольстера до британської корони.
Єлизаветі Другій подія також очевидно була не для особистого задоволення. Однією з жертв Ірландської республіканської армії був двоюрідний брат королеви Лорд Монтбаттен, який загинув з двома онуками від вибуху 1979 року.
Загалом за понад 25 років збройної боротьби проти британського правління в Ольстері загинуло понад 3000 осіб.
Минулого року королева Єлизавета Друга відвідала Ірландську республіку. На знак пошани до господарів вона виголосила кілька речень не поширеною англійською, а саме ірландською мовою.
Однією з найбільш цитованих фраз її виступу стала така: «Споглядаючи на історію, усі ми тепер можемо зараз бачити речі, які зараз ми би хотіли вчинити інакше, або, щоб їх не було взагалі».
Можливо, це лунає не зовсім як прохання про вибачення за сотні років британського колоніального правління в Ірландії, але дуже близько.
Британська королева Єлизавета Друга відвідувала Ольстер з нагоди 60-річчя її коронації.
Мартін Маꥳннес та його соратники з бійців перетворилися на політиків у результаті Угоди Страсної п’ятниці 1999 року, яку підписали уряди Лондона й Дубліна, а також провідні сили у Північній Ірландії.
Та угода не розв’язала головної проблеми – суперечки за приналежність території. Проте сторони погодилися, зберігаючи різні погляди, скласти зброю і працювати над досягненням своїх завдань мирним способом.
Зараз Маꥳннес є чільним представником ірландської партії «Шин Фейн» та обіймає посаду заступника першого міністра самоврядного органу Північної Ірландії. Програмним завданням партії «Шин Фейн» залишається возз’єднання Північної Ірландії з Ірландською республікою.
«Я залишаюся республіканцем» – Маꥳннес
«Зустріч була гарна, але я залишаюся республіканцем», – вважав за потрібне наголосити Мартін Маꥳннес журналістам у той день.
В Ірландії слово республіканець означає не лише опозицію до монархії як державного устрою, але й незгоду з приналежністю Ольстера до британської корони.
Єлизаветі Другій подія також очевидно була не для особистого задоволення. Однією з жертв Ірландської республіканської армії був двоюрідний брат королеви Лорд Монтбаттен, який загинув з двома онуками від вибуху 1979 року.
Загалом за понад 25 років збройної боротьби проти британського правління в Ольстері загинуло понад 3000 осіб.
Минулого року королева Єлизавета Друга відвідала Ірландську республіку. На знак пошани до господарів вона виголосила кілька речень не поширеною англійською, а саме ірландською мовою.
Однією з найбільш цитованих фраз її виступу стала така: «Споглядаючи на історію, усі ми тепер можемо зараз бачити речі, які зараз ми би хотіли вчинити інакше, або, щоб їх не було взагалі».
Можливо, це лунає не зовсім як прохання про вибачення за сотні років британського колоніального правління в Ірландії, але дуже близько.
