Київ – На турнірі Євро-2012 працюють близько двох тисяч журналістів, акредитованих прес-центром УЄФА. Ще понад 500 представників ЗМІ акредитовані у Києві як у місті, яке приймає чемпіонат. Дирекція УЄФА інформує, що напередодні фінального матчу до Києва мають прибути ще кілька десятків європейських журналістів.
Київський медіа-центр розмістився у приміщенні Національної консерваторії України, фактично за десять метрів від фан-зони. Медіа-центр обладнаний сучасними комунікаційними технологіями, його працівники щогодини оновлюють інформацію про перебіг європейської першості з футболу. А самі матчі демонструють на великому екрані робочої зали. Представники медіа-центру стверджують, що готові прийняти журналістів, які прибудуть на фінал турніру, і допоможуть їм розібратись, що до чого.
Британець Найджел Воррен щиро дивується, чому медіа-центр розташований у Консерваторії – на його думку, це певний нонсенс, тому що, за його словами, Консерваторія – це храм музики, а футбол – зовсім інакший вид масової культури. Щоправда, нині «усі музи служать його величності футболу», – філософськи зауважує Найджел Воррен.
Щодо ролі Євро-2012 для пізнання України, то Воррен переконаний: «Турнір 2012 я б назвав «золотим шансом» для України відкрити себе європейській спільноті. Тим більше, що гостинність і щирість українців, добра у цілому підготовка до чемпіонату спростовують інформацію, яку подавали перед турніром європейські ЗМІ щодо ситуації у цій частині Європи. Життя в Україні виявилось інакшим, і я тепер вважаю своїм професійним обов’язком розповісти про ту Україну, яку я побачив, змінити доволі негативне ставлення до України, яке мають люди на Заході».
Також Воррен відзначив, що, спілкуючись із земляками, англійськими фанами, він почув їхню критику на адресу британських ЗМІ. І невідомо, що більше розчарувало уболівальників з Англії – поразка збірної чи неправдива інформація про Україну, оприлюднена їхніми рідними ЗМІ.
Українці на узбіччі Євро-2012 – французькі журналісти
Єлена Габріелян із телеканалу TF 1 (Франція) проїхала територію Євро-2012 із заходу на схід: через Польщу та Україну. За її словами, більшість поляків сприймає турнір як національне свято, а в Україні дехто взагалі не знає про його проведення.
«Це справді свято для поляків, а українці опинилися ніби на узбіччі. Маю на увазі, що звичайні, пересічні українці дещо пасивні, коли мова заходить про Євро. Загальне враження: у цілому, українці не зрозуміли сутності Євро. Вони не збагнули, що цей проект немає нічого спільного із швидким зароблянням грошей. Насправді, це довготривалий проект, необхідний для поліпшення іміджу України», – наголошує Елена Ґабріелян.
Колега Елени – Тьєрі – зі здивуванням додає: зупиняючись по дорозі з Варшави на Київ у невеликих українських містечках і селах, журналісти виявили, що не всі селяни взагалі знають про проведення європейської футбольної першості в Україні!
Маленькі проблеми чи маленькі пригоди?
Французькі та італійські журналісти нарікають на якість автомобільних доріг поза центрами міст, які приймають Євро, та на брак написів латинською мовою у місцях, віддалених від стадіонів і фан-зон. У журналістів зі Швеції і Нідерландів були проблеми при переїздах з міста до міста: у Харкові вони потрапили на рейс швидкісного потягу на Київ, який запізнився через технічні причини, а тим, хто їхав зі Львова до столиці України, не вдалося переконати стюардів зменшити рівень кондиціонера у вагоні. Щоправда, у підсумку журналісти вирішили, що це їхні особисті маленькі пригоди, які не зашкодили насолоджуватись українською частиною Євро.
Оператор італійського телеканалу Rai Uno Маріо зауважує, що про українські автотраси варто відзняти документальний серіал. «Я був в Україні під час Помаранчевої революції, їздив до Львова. Їхав тепер ніби у зворотному напрямку, зі Львова на Київ – магістраль значно краща, але узбіччя... Таке враження, що звідти роками не вивозять сміття», – зауважив Маріо.
Організатори турніру Євро-2012 вважали, що однією з серйозних проблем може стати брак з боку українців знань мови чи мов міжнаціонального спілкування, визнаних у Європі: у хід іде спортивна лексика. Але європейські журналісти запевнили, що у роботі їм це особливо не перешкоджає. Цими днями в Україні фрази на кшталт «Italia finalista», «гол» або «Germany off side» перекладів і пояснень не потребують.
Читайте більше тут:
Київський медіа-центр розмістився у приміщенні Національної консерваторії України, фактично за десять метрів від фан-зони. Медіа-центр обладнаний сучасними комунікаційними технологіями, його працівники щогодини оновлюють інформацію про перебіг європейської першості з футболу. А самі матчі демонструють на великому екрані робочої зали. Представники медіа-центру стверджують, що готові прийняти журналістів, які прибудуть на фінал турніру, і допоможуть їм розібратись, що до чого.
Британець Найджел Воррен щиро дивується, чому медіа-центр розташований у Консерваторії – на його думку, це певний нонсенс, тому що, за його словами, Консерваторія – це храм музики, а футбол – зовсім інакший вид масової культури. Щоправда, нині «усі музи служать його величності футболу», – філософськи зауважує Найджел Воррен.
Вважаю своїм професійним обов’язком розповісти про ту Україну, яку я побачив, змінити доволі негативне ставлення до України, яке мають люди на ЗаходіНайджел Уоррен
Щодо ролі Євро-2012 для пізнання України, то Воррен переконаний: «Турнір 2012 я б назвав «золотим шансом» для України відкрити себе європейській спільноті. Тим більше, що гостинність і щирість українців, добра у цілому підготовка до чемпіонату спростовують інформацію, яку подавали перед турніром європейські ЗМІ щодо ситуації у цій частині Європи. Життя в Україні виявилось інакшим, і я тепер вважаю своїм професійним обов’язком розповісти про ту Україну, яку я побачив, змінити доволі негативне ставлення до України, яке мають люди на Заході».
Також Воррен відзначив, що, спілкуючись із земляками, англійськими фанами, він почув їхню критику на адресу британських ЗМІ. І невідомо, що більше розчарувало уболівальників з Англії – поразка збірної чи неправдива інформація про Україну, оприлюднена їхніми рідними ЗМІ.
Українці на узбіччі Євро-2012 – французькі журналісти
Єлена Габріелян із телеканалу TF 1 (Франція) проїхала територію Євро-2012 із заходу на схід: через Польщу та Україну. За її словами, більшість поляків сприймає турнір як національне свято, а в Україні дехто взагалі не знає про його проведення.
Євро – це довготривалий проект, необхідний для поліпшення іміджу УкраїниЕлена Ґабріелян
«Це справді свято для поляків, а українці опинилися ніби на узбіччі. Маю на увазі, що звичайні, пересічні українці дещо пасивні, коли мова заходить про Євро. Загальне враження: у цілому, українці не зрозуміли сутності Євро. Вони не збагнули, що цей проект немає нічого спільного із швидким зароблянням грошей. Насправді, це довготривалий проект, необхідний для поліпшення іміджу України», – наголошує Елена Ґабріелян.
Колега Елени – Тьєрі – зі здивуванням додає: зупиняючись по дорозі з Варшави на Київ у невеликих українських містечках і селах, журналісти виявили, що не всі селяни взагалі знають про проведення європейської футбольної першості в Україні!
Маленькі проблеми чи маленькі пригоди?
Французькі та італійські журналісти нарікають на якість автомобільних доріг поза центрами міст, які приймають Євро, та на брак написів латинською мовою у місцях, віддалених від стадіонів і фан-зон. У журналістів зі Швеції і Нідерландів були проблеми при переїздах з міста до міста: у Харкові вони потрапили на рейс швидкісного потягу на Київ, який запізнився через технічні причини, а тим, хто їхав зі Львова до столиці України, не вдалося переконати стюардів зменшити рівень кондиціонера у вагоні. Щоправда, у підсумку журналісти вирішили, що це їхні особисті маленькі пригоди, які не зашкодили насолоджуватись українською частиною Євро.
Оператор італійського телеканалу Rai Uno Маріо зауважує, що про українські автотраси варто відзняти документальний серіал. «Я був в Україні під час Помаранчевої революції, їздив до Львова. Їхав тепер ніби у зворотному напрямку, зі Львова на Київ – магістраль значно краща, але узбіччя... Таке враження, що звідти роками не вивозять сміття», – зауважив Маріо.
Організатори турніру Євро-2012 вважали, що однією з серйозних проблем може стати брак з боку українців знань мови чи мов міжнаціонального спілкування, визнаних у Європі: у хід іде спортивна лексика. Але європейські журналісти запевнили, що у роботі їм це особливо не перешкоджає. Цими днями в Україні фрази на кшталт «Italia finalista», «гол» або «Germany off side» перекладів і пояснень не потребують.
Читайте більше тут:
