Київ – Грубе втручання в таку тонку річ, як мова, спровокувало гостру політичну кризу в Україні, констатує газета «День». Почалося це все не позавчора, зауважує видання. І навіть не в момент приходу до влади нинішньої команди. А значно раніше, коли Україна не спромоглася використати шанси 90-х. Сумнозвісний мовний законопроект – це наслідок низки серйозних політичних поразок останнього 20-річчя. І тепер ідеться навіть не про мову. Ідеться про збереження державності, переконує «День». Що ж до сьогоднішнього протистояння, то, на думку газетярів, найактивнішими – і це момент знаковий – були представники ВО «Свобода». І сьогодні саме «Свобода» та Партія регіонів є найбільш пасіонарними силами в українській політиці. І в цьому також – драма. Про це наголошується в статті «20-річчя поразок: наслідки».
Щоб закон про нищення української мови набув чинності, його має підписати Голова Верховної Ради. Він подав у відставку, а нового регіонали обрати не можуть, констатує газета «Україна молода». Що ж до відставки Литвина, то, як зауважує видання, для обізнаних виборців фортелі Литвина виглядають недолуго, адже за фактичне впровадження другої державної мови – російської – проголосувала майже вся його фракція Народної партії. При тому що в першому читанні «литвинівці» не підтримували цей закон. Хай там як, але «постійний пристосуванець Володимир Литвин тепер став останнім форпостом опозиції в боротьбі за «єдину державність» української мови. У нього знову «золота акція». Вже вкотре. Матеріал називається «Пат після змови».
Стратегічних наслідків відставка Литвина і Томенка не матиме, бо цьому складу Верховної Ради недовго лишилося працювати, переконаний експерт «Газети по-українськи». Але на кілька місяців робота парламенту буде паралізована і закони не ухвалюватимуть. Видання пише, що Закон про мову ухвалювали так брутально, що зробили ведмежу послугу як Януковичу, так і російській мові. Виходить, російська, яку фактично підтримує закон, асоціюється з такими поняттями, як корупція, злочинність, «тушки». І Президенту дуже важливо якось відмежуватися від цього, констатує газета.
Останнім часом українці все більше живуть у борг. У зв'язку з цим різко зросла кількість судових розглядів. Причому нерідко банки вимагають від позичальника повернення коштів, який взяв гроші, наприклад, на покупку пральної машини, квартиру або заміський будинок. Адже, згідно з деякими нормами чинного законодавства і при певних умовах, зазначених у кредитному договорі, позичальник відповідає за взяті в борг гроші всім своїм майном. Однак, як переконує газета «Факти», віднедавна банки не мають права цього робити. Про те, чому це так, видання розповідає в рубриці «Незайве знати».
Щоб закон про нищення української мови набув чинності, його має підписати Голова Верховної Ради. Він подав у відставку, а нового регіонали обрати не можуть, констатує газета «Україна молода». Що ж до відставки Литвина, то, як зауважує видання, для обізнаних виборців фортелі Литвина виглядають недолуго, адже за фактичне впровадження другої державної мови – російської – проголосувала майже вся його фракція Народної партії. При тому що в першому читанні «литвинівці» не підтримували цей закон. Хай там як, але «постійний пристосуванець Володимир Литвин тепер став останнім форпостом опозиції в боротьбі за «єдину державність» української мови. У нього знову «золота акція». Вже вкотре. Матеріал називається «Пат після змови».
Стратегічних наслідків відставка Литвина і Томенка не матиме, бо цьому складу Верховної Ради недовго лишилося працювати, переконаний експерт «Газети по-українськи». Але на кілька місяців робота парламенту буде паралізована і закони не ухвалюватимуть. Видання пише, що Закон про мову ухвалювали так брутально, що зробили ведмежу послугу як Януковичу, так і російській мові. Виходить, російська, яку фактично підтримує закон, асоціюється з такими поняттями, як корупція, злочинність, «тушки». І Президенту дуже важливо якось відмежуватися від цього, констатує газета.
Останнім часом українці все більше живуть у борг. У зв'язку з цим різко зросла кількість судових розглядів. Причому нерідко банки вимагають від позичальника повернення коштів, який взяв гроші, наприклад, на покупку пральної машини, квартиру або заміський будинок. Адже, згідно з деякими нормами чинного законодавства і при певних умовах, зазначених у кредитному договорі, позичальник відповідає за взяті в борг гроші всім своїм майном. Однак, як переконує газета «Факти», віднедавна банки не мають права цього робити. Про те, чому це так, видання розповідає в рубриці «Незайве знати».
