Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 23:36

Фізика сягне меж фантастики – учасники конференції у Львові


Понад 200 фізиків із 20 країн світу зібралися цими днями у Львові на міжнародний форум
Львів – Понад 200 фізиків із 20 країн світу зібралися цими днями у Львові на міжнародну конференцію «Статистична фізика: сучасні тенденції та застосування». Вона присвячена 140-річчю від дня народження видатного професора Мар’яна Смолуховського, який з 1899 року працював у львівському університеті. Науковець і гадки не мав, що розробив теорію явища електрофорезу, який тепер використовується повсякденно у медицині та біології.

Минулими досягненнями у науці Львів справді може пишатися. Адже саме у львівському університеті професор Мар’ян Смолуховський на початку ХХ століття опублікував свою першу роботу, яка дала теорію такому явищу, як електрофорез.

А інший професор львівського університету Юліуш Планер у ХІХ столітті фактично відкрив рідкі кристали, але не зрозумів явище, за яким спостерігав. Втім він теж не підозрював, що на початку ХХІ століття саме рідкими кристалами буде наповнений дисплей ноутбука.

Мар’ян Смолуховський зробив революцію в науці

Мар’ян Смолуховський, на честь якого відбувається міжнародна конференція фізиків у Львові, зробив революційну зміну в світогляді фізики того часу. Вона принесла в статистичну фізику поняття теорії флуктуації і заклала основи теорії статистичних процесів. Фактично у Львові було створено цілу низку статистичних методів, які зараз стали загальновідомими у світі, каже академік Ігор Юхновський. Адже цими методами користуються в різних напрямках діяльності: чи це розчини електролітів, чи це фізика твердого тіла, чи то фізика плазми, чи інші дуже цікаві об’єкти.

Упродовж чотирьох днів міжнародної конференції мова йде про колоїди та теорію м’якої речовини, флуктуації та колективні явища, стохастичні процеси та нерівноважні явища, квантові багаточастинкові системи, екзотичні задачі статистичної фізики. За словами професора з Австрії Фолька Райнгарда, конференція сприятиме спілкуванню між науковцями з усього світу. Адже наука немає кордонів і національності, а наукові зустрічі лише допомагають розвивати науку в Україні, зокрема.

Україна не переймається розвитком науки – учені

Втім, нині українська держава практично не підтримує науку, каже академік Анатолій Загородній. «Законом про науково-технічну діяльність передбачено фінансування на науку ¼ від валового національного продукту, а насправді виділяється 0,3 відсотка. Цифри говорять про те, як держава дбає про науку. Ми підтримуємо рівень, який маємо, але якщо далі так продовжуватиметься, то це легко втратити. Хотілося б, щоб фінансування було таким, як цього вимагає закон», – говорить академік.

Власне недофінансування української науки стає причиною того, що талановиті фізики виїжджають з України. Двадцять років тому дуже успішний український фізик Олег Лаврентович почав працювати у Кентському університеті у США.

«Десь до кінця 80-х я займався рідкими кристалами. В Україні тоді було все, щоб робити вагому науку. До переїзду у США я був вже відомим в Україні. Пізніше, особливо в кінці 90-х, всім було видно, що Україна не може дозволи собі виділяти кошти на науку. Тому довелось зробити вибір», – каже науковець.

Сьогодні дослідження фізиків сягають меж фантастики і наука зайде ще далі, говорили учасники міжнародної конференції.

«Маємо проблему раку і багато науковців б’ються. Це потрібно вирішувати на молекулярному рівні, знайти, зробити, створити «мікрохірурга», який би по судинах міг пройти у місце зараження і прооперувати локально. Це має бути мікроробот, розумний, який виконає свою роботу і або самознищиться без шкоди для здоров’я людини, або ж повернеться», – зауважив Радіо Свобода фізик Олег Лаврентович.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG