Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 01:07

Після футболу на Євро-2012 – бокс через «мовний закон» (європейська преса)


Газети також пишуть про Кіпр, який, головуючи нині в ЄС, просить грошей і в Брюсселя, і в Москви
У київській політиці після футболу почався бокс, пишуть далі газети про ситуацію в Україні після ухвалення в парламенті «мовного закону». А український російськомовний письменник Андрій Курков, пояснюючи західному читачеві важливість української мови для українців, захищає свою російськомовність. Іще однією темою європейської преси став Кіпр, який, головуючи нині в ЄС, просить грошей і в Брюсселя, і в Москви.

Успішне проведення Євро-2012 об’єднало українців на хвилі національної гордості, але сподівання, що чемпіонат також підтримає політичну гармонію в розколотій країні і посилить довіру інвесторів, отримали удар по голові, і то буквально, пише британський щоденник Financial Times про протести й сутички в Україні після ухвалення «мовного закону». Пам’ять про чемпіонат уже відступає, і оглядачі знову можуть спокійно зосередитися на «темному боці» України. Поспішливе пропихання суперечливого закону в парламенті виглядало як неприхована спроба владної Партії регіонів збільшити свою підтримку серед російськомовних у своїй політичній вотчині на сході України. І заворушення, які спалахнули в середу, за чотири місяці до парламентських виборів у жовтні, майже напевно означають початок нового довгого і агресивного кола політичних кампаній, у яких інтереси іноземних інвесторів матимуть низький пріоритет. Видання наводить останній аналіз інвестиційної компанії Dragon Capital, яка вважає, що цього року традиційного літнього затишку в українській політиці не буде, і в центр політичної сцени ще до офіційного початку виборчої кампанії виходить політична конфронтація. Автори статті вважають, що українцям варто б якийсь час обговорити і переварити наслідки Євро-2012 для їхньої країни. Але в той час, як поляки вже почали мріяти про те, щоб прийняти чемпіонат світу 2020 року, українці змушені забути про футбол і зосередитися на політиці, а це не дуже приємне видовище, пише Financial Times.

Інший британський щоденник, Guardian, друкує статтю українського російськомовного письменника Андрія Куркова, який нагадує іноземному читачеві цілий перелік прямих і непрямих заборон і утисків влади, яких зазнавала українська мова в Російській імперії, а потім в СРСР. Тому ясно, чому українці вважають статтю Конституції, що українська є єдиною державною в країні, за свій найважливіший здобуток за часи незалежності, вважає автор, пояснюючи причину протестів проти ухвалення «мовного закону». Навряд чи станеться нова Помаранчева революція, додає він. Але політизація мови в Україні триватиме, прогнозує Андрій Курков, і в майбутньому інтелігенція муситиме публічно висловити свою позицію з цього питання. За словами автора, останні років 15 він, російськомовна людина, перебуває під тиском почати писати свої твори українською, але відмовився піддатися на цей тиск, хоча й цілком задоволений, що українська мова – єдина державна.

Іще однією гарячою європейської преси є Кіпр, який, ставши на чоло ЄС і одночасно попросивши в Євросоюзу фінансової допомоги, як з’ясовується, хоче тепер отримати кредит ще й від Росії.

Зокрема, британська Financial Times пише: якщо європейські лідери сподівалися, що Кіпр використає свою чергу головувати в Євросоюзі, щоб дати знати, що він порве зі своїми давніми покровителями в Москві, то вони помилилися, як чітко дав знати президент Кіпру Дімітріс Хрістофіас, комуніст, який отримав освіту в Росії, заявивши, що його уряд далі проситиме кредиту для порятунку економіки в Кремля. Газета повідомляє, що британські урядовці навіть розглядали можливість надати Кіпрові такий кредит на двосторонніх засадах, на додачу до обговорюваного нині пакета допомоги від усієї зони євро, частково й для того, щоб зупинити стрімкий рух Кіпру в обійми Москви. Автори статті нагадують, що росіяни є власниками значної частки з суми в 22 мільярди євро, яку тримають у банках Кіпру клієнти з-поза меж єврозони, і що минулого року Кремль уже надавав Нікосії кредит на 2,5 мільярди євро.

Італійська ж La Stampa додає, що Брюссель для того, щоб надати Кіпрові зі свого фонду порятунку рятівну суму від 5 до 10 мільярдів євро, вимагатиме від нього реформ і, можливо, й підвищення до 10 відсотків корпоративного податку, нинішня низька ставка якого дала Кіпрові відносний добробут останніми роками завдяки мільярдам, які притекли з Росії. У двері ж Москви комуніст із Нікосії стукає тому, що вона, надавши кредит у 2,5 мільярди євро, запросила нижчий відсоток і не висунула ніяких умов. Деякі європейські оглядачі побоюються, що Кіпр не зможе повернути його і перетвориться на «червоний острів», залежний від Москви. Хрістофіас же заперечує це, кажучи, що Росія – друг Кіпру, яка веде з ним справи, не вимагаючи за це нічого.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG