Нова виставка «Where is the time?» скоро стане старою і навіть буденною для постійних відвідувачів, адже ці об'єкти, переважно екстер'єрні, залишаться у дворі заводу назавжди. Але уже кожен окремий проект зажив своїм життям.
Найпопулярніший серед відвідувачів – проект аргентинця Леонардо Ерліха. Це фасад банківської будівлі, що лежить на землі. По ньому можна ходити, а над ним під кутом 60 градусів стоїть величезне дзеркало. Коли латиноамериканець прибув до Донецька, то побачив багато банків і поцікавився, що означає це слово. Так у митця і з’явилася ідея проекту. Леонардо Ерліх описав власний твір.
Мені здається, що банк — це дуже важлива інституція у цій країні. І участь глядачів безпосередньо розповідає цю історію, створює метафору — люди, які деруться вгору по фасаду банкаЛеонардо Ерліха
Абрикоси на териконах
На території колишнього заводу, по дорозі від фасаду фінансової установи, на якій є герб України, до іншої роботи, можна поїсти абрикосів. Дерева ростуть прямо на териконі. За часів СРСР у Донецьку діяла програма із озеленення й укріплення териконів, і тоді більшість із них засадили саме цими плодовими деревами.
Колишні клітки, в яких перевозили ізоляційні матеріали, використав у роботах француз Даніель Бюрен. Він вставив у них різнокольорові скельця, і тепер вони нагадують дитячий майданчик із вітражами. Трохи далі височіє димова труба, кінець якої у вигляді тюбика з губною помадою.
Гід Алеся Болот пояснила Радіо Свобода значення роботи бельгійця Паскаля Мартіна Тайю.
Те, що помада на трубі зверху, це символізує те, що жінка має бути вищою від складної фізичної чоловічої праціАлеся Болот
Експозиція не має куратора, цю роль виконує, за задумом митців, сама місцевість. Крім робіт митців з Аргентини, Франції та Бельгії, на виставці представлені твори алжирця та єгиптянина.