Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 21:55
Безпілотні військові літаки здатні на більше, аніж, наприклад, воювати з бойовиками у Пакистані. І тепер фахівці збираються це довести. Які ж перспективи використання безпілотників у цивільній сфері та можливі проблеми з ними?

10 грудня 2011 року десятки тисяч росіян протестували на вулицях Москви проти махінацій на виборах до Держдуми й вимагали політичних змін. Але мало хто з них звернув увагу на те, що їхні демонстрації на Болотній площі супроводжував таємничий літаючий об’єкт на кшталт НЛО. Наступного дня фотографії цього літаючого об’єкту з’явилися в соціальних мережах. Дехто вже не виключав нових ознак нашестя інопланетян.

Насправді літальний апарат над Болотною площею мав німецький двигун, китайські ротори та інші запчастини з місцевих госптоварів. Так, це був доступно конструйований безпілотний літальний апарат – чудовий для розміщення телекамери, яка вдало охоплювала демонстрацію внизу.

Через кілька років, як стверджують експерти, люди будуть менше схильні до того, щоб переплутати безпілотник, котрий висить у небі над якимось містом, із НЛО. Завдяки останнім досягненням у навігаційних засобах і технології автопілотів наростає хвиля виробництва й використання у повсякденні невійськових безпілотних літальних апаратів.

Кріс Андерсен, головний редактор американського журналу Wired, зазначає: «Ми знайомі з безпілотниками насамперед у військовому контексті – з такими масивними апаратами, як Predator, Global Hawk. Але є також мініатюрні, котрі важать всього кілька кілограмів, це по суті авіамоделі, тільки зі встановленими автопілотами. Ці автопілоти раніше коштували десятки чи й сотні тисяч доларів. Але завдяки сучасним мікрочипам, таким, як у смартфонах, безпілотники стають доступнішими і коштують пару сотень доларів. У результаті всі оті авіамоделі літаків чи гвинтокрилів можуть бути перетворені на безпілотні апарати з простим і дешевим керуванням».

Андерсен також зауважує, що любительських безпілотників сьогодні у світі нараховують уже десятки тисяч, більше, ніж їх має армія США.

США змінюють внутрішнє законодавство для цивільних безпілотників

Сполучені Штати лідирують у світі у розвитку й використанні безпілотних літальних апаратів, здатних завдавати ударів по терористах. Але в цій країні за останній час видавали лише близько 300 федеральних дозволів для використання таких апаратів цивільними організаціями.

Новий федеральний закон США вже з лютого 2012 року зобов’язує Федеральне управління авіації враховувати «безпечну інтеграцію» великої кількості безпілотників у американському небі. Згідно з новим законом, поліція і рятувальні служби матимуть право використовувати літальні апарати, не важчі від певної ваги і з висотою польоту не вище від 120 метрів. Лише з 2015 року передбачається розширення масштабів використання безпілотних літаків і на інші галузі цивільного життя. Йдеться про використання безпілотників у кінозйомках, спостереженнями за станом екології, боротьбі з викрадачами автомобілів, під час стихійних лих, у медицині.

Російські журналісти можуть скористатися винаходом Сергія Семенова, чий безпілотник з’явився над Болотною площею 10 грудня минулого року.

«Після цього випадку ми зрозуміли, що це було політично надзвичайно важливо і популярно у ЗМІ. Чимало газет послалося на нас і відзначило: «Ви зробили унікальний фоторепортаж з цього місця, розкажіть нам про це і, будь ласка, дайте й нам деякі з цих фото». Ми дійсно не сподівались такого», – сказав Радіо Свобода сам Сергій Семенов.

Експерти відзначають, що приклад США, які лідирують у використанні безпілотників на суми в 6 мільярдів доларів щороку( за наступне десятиліття вони можуть подвоїтися), уже наслідують Китай, Ізраїль і Росія. Перспективи приватного використання безпілотних літальних апаратів, як кажуть аналітики, мають у цілому більше позитивів, аніж негативів. Хоча є ризики використання цих апаратів терористами та порушення такими спостереженнями з повітря конфіденційності.

Матеріал підготували Василь Зілгалов і Richard Solash
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG