Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 08:35
Рим – Амальфітанське узбережжя, що на півдні Італії в області Кампанія, вважається одним із найкрасивіших у Європі, а то й у світі. Півсотні кілометрів уздовж Тірренського моря зачаровують цитрусовими садами, квітами й кольоровими будинками, які ніби вросли у скелясті виступи берегової лінії. До речі, у цьому мальовничому краї зберігаються мощі святого апостола, який приніс християнство на українські землі та благословив київські гори.

Райський куточок вічного літа! Таким було узбережжя для римлян-аристократів, таким воно залишається для олігархів із усього світу. Але й туристів зі скромними статками тут вдосталь. Кожний знаходить свій райський куточок: чи то у скелястих горах між мандариновими деревами, чи то у прозоро блакитному морі, чи на заквітчаній терасі за чарочкою лімончелло – місцевим лимоновим лікером.

Синьйор Франко, житель міста Майорі, радить завітати саме сюди, і ось чому. «Серед усіх містечок на узбережжі Майорі найбільше дає відчуття свободи, – говорить літній чоловік. – Ось, хто приїздить сюди з великого міста, цінує те, що вночі безпечно і можна спокійно ходити вулицями. Для нас, місцевих, це нормальне явище, а для приїжджих – щось надзвичайне».

Уздовж 50-кілометрової смуги Амальфітанського узбережжя розкинулися з десяток колоритних поселень. Ошатні античні вілли та скромні будиночки усіх кольорів веселки на тлі морської блакиті або гірської зелені милують око подорожнього, просяться потрапити на фото чи у відеокадр.

Улюблені місця Росселліні

По-мистецьки щедро цим скористався знаний італійський режисер Роберто Росселліні. У повоєнні роки в тутешніх околицях він зняв не один епізод до фільмів за участю акторок Інґрід Берґман та Анни Маньяні.

«Думаю, Росселіні дуже любив море, був закоханим у це узбережжя. А в Майорі він знайшов багато людей, за його словами «божевільних і сп’янілих від сонця», тобто людей творчих і веселих», – розповідає Луїджі Феррара, голова місцевої Асоціації «Роберто Росселліні».

Якщо Майорі завдяки Росселіні стало кінематографічним центром узбережжя, то місто Позітано завдяки своїм швачкам та рукодільницям вважається центром моди.

«Колись відпочивальники, які приїздиди до Позітано на один день – побути біля моря, залишали вранці кравчиням свої розміри. Уввечері, повертаюсь із пляжу, забирали готову сорочку чи інший виріб. Ці послуги діють і сьогодні у міських крамницях», – каже Лоренцо Чінкве, представник обласної спілки підприємців.

Бурхливе життя вирує у Позітано. Масовий туризм почався тут від 50-х років минулого століття. Раніше це було глухе рибальське селище, половина жителів якого емігрувала за океан.

Столиця Амальфі

Власне столицею приморського краю є місто Амальфі, з яким пов’язана назва узбережжя. У IX століттіi це була могутня морська республіка, що на рівних конкурувала з величчю Венеції, Пізи і Генуї. Тепер про це нагадують лише експозиції місцевого музею, бо у XIV столітті страшний буревій майже зруйнував місто.

Зберігся найвідоміший архітектурний монумент Амальфі – собор в арабсько-норманському стилі, який носить ім’я заступника міста Святого Андрія. У стінах храму зберігаються мощі святого апостола Андрія Первозванного, котрий, згідно з літописом, мандрував землями майбутньої Київської Русі і навертав до християнства її люд.

Масивними широкими сходами відвідувачі спускаються від церкви до центральної Соборної площі. Звідти мініатюрними крученими провулками дістаються набережної Амальфі. Там замовляють у ресторані пасту з морепродуктами і в очікуванні обіду насолоджуються природною красою узбережжя – об’єкту світової спадщини ЮНЕСКО.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG