Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 18:32
Київ – Чиновники у Києві та Брюсселі охоче розповідають журналістам про проекти, які за європейські гроші здійснюють українці. При цьому називають суми, абсолютно фантастичні для пересічних українців: наприклад, програма «Східне партнерство» передбачає інвестування 600 мільйонів євро на реалізацію проектів у країнах-учасницях програми, до яких належить й Україна.

Щороку Україна отримує від Євросоюзу фінансову та технічну допомогу у сумі більш як сто мільйонів євро, для здійснення реформ у ключових сферах життя української держави та громади (так це декларує Київ). Згідно програм ЄС із підтримки демократичних змін та секторальних реформ у державах-сусідках Євросоюзу, кошти у вигляді грантів під відповідні проекти отримують урядові та громадські організації, органи місцевого самоврядування та незалежні ЗМІ. Експерти ділять проекти на «малі» та «міжсекторальні».

Серед малих – найбільше проектів із розвитку місцевого самоврядування, міської освіти та культури. На сьогодні, 5 українських міст представлені у відповідній європрограмі «Модель 21».

Ніжин – європейське місто

Першими українськими учасниками програми стали Прилуки та Ніжин, що на Чернігівщині. Так, у Прилуках здійснено проект «Цілком серйозно»: на європейський грант видано книгу місцевих дитячих письменників, яку проілюстрували юні художники. А у прилуцькому міському центрі культури дитяча секція культури поставила мюзикл за творами книги. Про це Радіо Свобода розповів координатор програми – директор громадського центру «Демократія через культуру» Олександр Буценко.

Цікавим був досвід співпраці між Ніжином та Євросоюзом. Олександр Буценко згадує: «У Ніжині міська громада і влада спільно розробили проект «Згадай про Ніжин»: за кошти ЄС, надруковано листівки з видами Ніжина, тих його місць, де люблять відпочивати городяни. Мешканці міста розіслали ці листівки з нагоди Різдва і Нового року по всьому світу – і потім весь світ відповів Ніжину! А пізніше краєзнавці розробили нові туристичні маршрути («Ніжин – місто майстрів», «Таємниці Ніжина») – і до міста стали частіше приїжджати туристи».

За словами Олександра Буценка, цей проект коштував ЄС близько 5 тисяч євро, а Ніжин натомість здобув популярність як один із найбільших туристичних центрів Чернігівщини. Міська громада розвиває туристичну інфраструктуру, залучивши приватний капітал на підтримку місцевих музеїв і пам’яток історії та культури. Цього літа городяни та міська влада вирішили за кошти міста і за підтримки меценатів зайнятись реставрацією старої частини міста, а це – здебільшого садиби і торговельні приміщення кінця 19-го століття.

Підтримка місцевого самоврядування – важливий проектний напрямок

За даними Європейської комісії, чимало коштів ЄС виділяє на розвиток місцевого самоврядування та залучення європейського досвіду у цю сферу життя українців. Серед іншого, ідеться про так звані «навчальні проекти». Детальніше Радіо Свобода дізналось про них від одного з колишніх учасників таких проектів, а нині директора Інституту політичної освіти (Київ) Олександра Солонтая.

«Навчання депутатів місцевих рад, їхніх помічників, навчання місцевих громадських організацій, як працювати з місцевим і регіональним самоврядуванням, стажування міських голів для вивчення кращих практик, реалізація транскордонних проектів між Україною та Євросоюзом – тут ЄС здійснює стільки проектів, що вони фактично закривають величезну кількість потреб. При цьому, врахуйте, сама Україна майже нічого у цій сфері не робить», – зауважує Солонтай.

Ці проекти достатньо ефективні і у середньому, «тягнуть» на 10 – 30 тисяч євро. Середньостатистичний «навчальний проект» триває до року, а у його здійсненні беруть участь здебільшого невеликі населені пункти України, каже Солонтай.

Проектна документація та корупція

Щодо «міжсекторальних» і, відповідно, найдорожчих проектів (до кількох десятків мільйонів євро кожен), то на їх неефективність нарікають європейські та незалежні українські експерти. Так, весною цього року європейська сторона виявила, що кошти у рамках проекту з розвитку нетрадиційної енергетики в Україні було використано на розвиток бізнесу компаній, які будують сонячні електростанції та пов’язані з Андрієм Клюєвим, нинішнім секретарем Ради національної безпеки та оборони України.

Український політолог, керівник програм українсько-польсько-американського інституту ПАУСІ Святослав Павлюк пояснює це високим рівнем корупції у державі.

Процес використання європейських грантів – непрозорий: спробуйте знайти інформацію, куди пішли ці гроші або які були пріоритети програми
Святослав Павлюк
«Якість цих проектів напряму залежить від тих стратегій, які пише український уряд: якщо стратегія погана, то проект бути хорошим не може, – каже він. – Крім цього, процес використання європейських грантів – непрозорий: спробуйте знайти в українських ЗМІ чи в урядових джерелах інформацію, куди пішли ці гроші або які були пріоритети програми, профінансованої Євросоюзом! Уряд України цього не публікує. Тобто, уряд закриває інформацію, яка за стандартами ЄС має бути публічною».

Справа не лише у корупції, а у радянській ще системі управління державою
Роберт Палмер
Це визнає і фахівець Ради Європи Роберт Палмер, який у розмові з Радіо Свобода наголосив: «Важливим у цій сфері є зобов’язання обох сторін: Євросоюз надає кошти на конкретні проекти, а Україна звітує про їхнє виконання. Мушу визнати, що працювати з урядовими установами України складно: справа не лише у корупції, а у радянській ще системі управління державою. Значно результативніше наше співробітництво з громадськими організаціями, з тими, хто захищає права людини та громад, з правниками та іншими незалежними групами».

Проекти ЄС для «нової Європи»

Перед вступом до Євросоюзу західні сусідки України зробили чимало корисного для демократизації та поліпшення якості життя своїх громадян завдяки підтримці ЄС. Єврогранти, як і у випадку з Україною, свого часу посприяли розвиткові малого (родинного) бізнесу та створенню позитивного інвестиційного середовища у Словаччині.

«У Словаччині ще 10 років тому було чимало сіл, особливо на сході країни, які потерпали від соціальних проблем і безробіття, – згадує посол Словаччини в Україні Павел Гамжик. – Система так званих «малих грантів» ЄС допомогла селянам проаналізувати свої людські ресурси та можливості і відтак – або розбудувати туристичну інфраструктуру («зелений туризм»), або ж, відреставрувати наявні пам’ятки історії та культури. Перетворити їхні містечка і села на туристичні та культурні центри, як це зроблено, наприклад, у Левоче».

Перед вступом до ЄС Польща також отримала чималу допомогу від ЄС – і фінансову, і технічну. і консультаційну. Як пригадує Святослав Павлюк, який тоді працював у Варшаві, більшість проектів Євросоюзу здійснено у царині розвитку місцевого самоврядування та підтримки малого бізнесу.

«Фахівці ЄС возили вагонами працівників місцевого самоврядування Польщі у Німеччину та Францію, показуючи їм, яким чином працює (зсередини) цей муніципалітет, яким чином працює машина державного врядування там», – зазначає керівник програм українсько-польсько-американського інституту ПАУСІ.

Запис випуску «Європа на зв’язку»:

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG