Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 20:50

У Польщі ставили питання: разом із Україною чи окремо вступати в ЄС – експерт


Наприкінці 1990-х років Україна мала кращі шанси потрапити до ЄС, ніж зараз, говорить український експерт, який багато років живе і працює у Варшаві. Координатор програм Європейського центру співпраці з молоддю в країнах «Східного партнерства» та Росії, SALTO Eastern Europe and Caucasus Resource Centre, Андрій Павлович розповідає, що Польща почала з вирішення головних питань зовнішніх орієнтирів, а ЄС лише допомагав країні в досягненні її мети.

– Пане Павлович, що з європейської допомоги Польщі мало найбільший ефект?

– Велику роль відіграли проекти польських неурядових організацій, які займалися інформуванням польського населення про те, чим є Європейський Союз, чим він займається, і які є плюси і мінуси Європейського Союзу, щоб польське суспільство могло отримати об’єктивну інформацію. Таких інформаційних кампаній було багато. У польському суспільстві були різні думки про те, чи Польщі це вигідно, чи ні. Декілька років пішло на те, щоб підготувати польське суспільство до прийняття цього рішення. На мою думку, ці гроші були дійсно використані ефективно.

Інша справа – це гроші, які Польща отримує зараз, після вступу до Європейського Союзу. Тут найбільш ефективними є програми для змін польської інфраструктури. Тобто і дороги, і каналізації, які будуються в різних місцевостях, – це не лише покращення інфраструктури, але і підвищення інвестиційної привабливості. Це дуже помітно, бо зараз уся Польща нагадує один великий будівельний майданчик. Це будівництво частково фінансується зі структурних програм Європейського Союзу.

– Програми допомоги мають своїх скептиків. Друг Радіо Свобода в мережі Фейсбук Александр Янковский говорить, що європейські програми в Україні спрямовані на українських чиновників, яким, м’яко кажучи, однаково, чи буде Україна в Європі, чи ні. Ви погоджуєтесь?

– В Україні є багато програм. З тим, що вони є в основному для чиновників, я би не погодився, бо чиновники, держслужбовці є однією з цільових груп програм, які спрямовані на обмін досвідом та покращення кваліфікації українських держслужбовців. Особливо цінним цей досвід є, коли українські державні службовці приїжджають до країн колишнього соціалістичного блоку, до Польщі, до Угорщини, до Чехії, до Словаччини, які в минулому були в соціалістичному таборі, були навіть авторитарними. Їхній досвід трансформації може бути корисним для України, бо він змінює підхід цих чиновників.

Але насправді цільових груп є набагато більше. Крім державних службовців є і підприємці, і молодь від 13 років, які мають можливість поїхати на різні програми обміну до країн Європейського Союзу, поспілкуватися зі своїми ровесниками, побачити, як там живуть люди.

– Коли починалися подібні програми у Польщі, то ця країна мала вже чітку перспективу вступу до ЄС. Україна є в іншій ситуації. Чи польський досвід може бути корисний в Україні?

– Із початку 1994 року Польща затвердила свою стратегію щодо приєднання до НАТО і Європейського Союзу. Незалежно від того, яка була урядова коаліція у Польщі, ця програма реалізовувалася. У цьому полягає відмінність між Польщею та Україною, бо в Україні є політичні сили, які бачать інші перспективи розвитку для України. З іншого боку, я пригадую, що коли я приїхав до Польщі у 1990-х роках, Польща тоді вже вступила у НАТО, але ще не в Європейський Союз, в Україні були вибори виграв президент Леонід Кучма. У польських засобах масової інформації, у поважних польських виданнях тоді ставили питання про те, разом із Україною чи окремо вступимо у Європейський Союз.

Запис випуску «Європа на зв’язку»:
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG