Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 00:33

Україна покликана до потужного експорту зернових – експерт


Гості «Вашої Свободи»: Микола Безуглий, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України, академік НААН України; Леонід Козаченко, віце-президент українського Союзу промисловців та підприємців, голова ради підприємців при КМУ, президент Української аграрної конфедерації.

СЛУХАТИ / ДИВИТИСЬ

Олександр Лащенко: Низький через посуху врожай зернових в Україні призвів до зменшення експерту зерна. Це констатують експерти. І втрати українських аграріїв від спекотної погоди становлять понад 13,5 мільярдів гривень, за різними оцінками. І це попередні лише оцінки станом на другу половину липня. Відтоді прохолодніше в Україні не стало.

Водночас міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк висловив раніше впевненість, що експорт з України відновиться. На його думку, 2012-2013 маркетинговому році Україна експортує до 21 мільйона тонн зерна.

Пане Леоніде, ще два місяці тому Ви прогнозували, що цьогорічний урожай зерна в Україні перевищить 45 мільйонів тонн. Відтоді спека не внесла корективу? Які Ваші оцінки?
Леонід Козаченко
Леонід Козаченко

Леонід Козаченко: Ми залишаємося на попередньому прогнозі. Не дивлячись на великі проблеми, які ми маємо у південних регіонах, натомість в центральній частині, на заході країни ми маємо більший урожай і врожайність зернових культур, ніж у минулому році.

– Коли був рекорд. Так? Загалом у 56, 5 мільйонів.

Леонід Козаченко: Так.

Але, враховуючи те, що загальна площа посівів у цих регіонах, особливо в західних, менша, ніж на сході і півдні, це, безумовно, вплине на зменшення валового збору. Але він не буде меншим, за нашими прогнозами, середньорічного за останніх 5 років.

Тобто, говорити про те, що ми будемо мати якусь проблему всередині держави з експортом зерна, у мене немає підстав.

– Пане Миколо, Ви поділяєте такі оптимістичні прогнози пана Леоніда?
Микола Безуглий
Микола Безуглий

Ми залишаємося на цифрі 45-47 мільйонів тонн валового виробництва зернових. Урожай поточного року буде третім за всі роки незалежності України
Микола Безуглий: Безумовно. Наші прогнози ми висловлювали ще у квітні, у травні . Ми залишаємося на цифрі 45-47 мільйонів тонн валового виробництва зернових.

До речі, я не сказав би, що це урожай низький. Урожай поточного року буде третім за всі роки незалежності України.

– Торік рекорд, так? 56,5 мільйонів тонн.

Микола Безуглий: 2008 рік – було 53 мільйони. У цьому році буде 47 мільйонів тонн буде. Це третій урожай за 22 роки незалежності України.

– А який найгірший був показник за ці 22 роки незалежності України?

Микола Безуглий: Найгірший показник був у 2003 році – 20 мільйонів тонн зерна.

Леонід Козаченко: 27.

Микола Безуглий: 22 мільйони – 2000 рік, 20 – у 2003-у.

– А від чого залежать такі перепади: 56,5 і тільки понад 20 мільйонів?

Микола Безуглий: Ми повинні усвідомити, що за 10 років після того, як була приватизована земля, аграрний бізнес в Україні зробив надзвичайно багато для освоєння сучасних технологій. На українські чорноземи прийшли, по-перше, реальні власники. Вони вклали сюди великі кошти: власні, кредитні, залучені. І результатом цього був урожай минулого року, і результатом цього є результат поточного року.

Адже є дві рівновеликі складові врожаю. Перша – це те, що залежить від природи і від Бога: геотермальні умови, якість ґрунтів. Але друга складова – це рівень знань, кадри, технології.

– І, за Вашими оцінками, поліпшився цей рівень за ці роки?
Ми в цей надзвичайно несприятливий рік маємо під 50 мільйонів тонн. Якби був сприятливим, перетнули б межу 60 мільйонів

Микола Безуглий: Він не просто поліпшився. Він поліпшився значно. І підтвердженням цього є, що несприятливі роки на початку 2000-их ми долали на рівні трошки більше 20 мільйонів тонн зерна на рік. Зараз ми в цей надзвичайно несприятливий рік маємо під 50 мільйонів тонн. Якби цей рік був сприятливим, то ми перетнули б межу – 60 мільйонів тонн зернових. Це однозначно.

– Тобто, зростають показники?
На найближчі 4-5 років потенціал України у виробництві 80 мільйонів тонн зерна

Микола Безуглий: Безумовно. За оцінками українських провідних вчених, за оцінками експертів працівників міністерства, громадських організацій (ми тут є однодумцями абсолютно), на найближчі 4-5 років потенціал України у виробництві 80 мільйонів тонн зерна. Ми генерували цю ідею. У 2008 році ми її опрацьовуємо і підтверджуємо, що найближчих 5 років можуть бути подвоєнням зернового виробництва в нашій державі.

– А яка потреба є внутрішня України? Скільки варто зібрати врожаю зерна, щоб задовольнити внутрішні потреби?
Україна покликана до потужного експорту. Через 20 років (це точно!) ми повинні експортувати 50 мільйонів тонн зернових

Леонід Козаченко: У середньому, ми споживаємо десь 27 мільйонів тонн зернових на внутрішньому ринку. Я думаю, що ця кількість буде збільшуватися залежно від розвитку тваринництва. Але якщо подивитися на 20-30 років вперед, то, за нашими розрахунками, внутрішнє споживання не перевершить ніколи 40 мільйонів тонн.

У той час, коли ми будемо мати 80 мільйонів тонн і більше, якщо скорелювати врожайність у Європі, наприклад, то ми маємо збирати не менше 100 мільйонів тонн зернових. І це залежатиме, звичайно, від упровадження сучасних технологій, у першу чергу, від залучення інвестицій у сільське господарство.

Тому Україна покликана до потужного експорту. І він буде становити близько 50 мільйонів тонн зернових.

Звичайно, трошки буде змінюватися структура цих культур експортних, але в цілому потенціал України: через 20 років (це точно!) ми повинні експортувати 50 мільйонів тонн зернових.

– Скільки зараз ми експортуємо?
У поточному сезоні ми повинні експортувати не менше 20 мільйонів тонн

Леонід Козаченко: Якщо брати за останніх 5 років, то в середньому ми експортуємо це 17 мільйонів тонн. Але останніх 3 роки – 20 і більше мільйонів. У поточному сезоні, за нашими розрахунками, ми повинні експортувати не менше 20 мільйонів тонн.

– Це приблизно який показник у рейтингу світових…?

Леонід Козаченко: Це третя-четверта позиція у світі. Якщо, звичайно, рахувати, а рахують США, ЄС, потім Росія, Україна, інколи нам тут попадається Канада у деякі роки. Але ЄС – це не є одна країна. І, власне, треба розраховувати, що коли казали, що третя позиція, то в нас була друга у світі в позаминулому році.

– Після США?
Ми третю-четверту позицію будемо займати. І це не тимчасово. До цього вже треба звикати. Ми не будемо випадати з п’ятірки найбільших експортерів зерна вже ніколи

Леонід Козаченко: Так.

А в поточному сезоні, я думаю, що ми третю-четверту позицію будемо займати. І це не тимчасово. До цього вже треба звикати. Я думаю, що ми не будемо випадати з п’ятірки найбільших експортерів зерна вже ніколи.

– До речі, якщо говорити про масштаби експорту, то цікаво порівняти, наприклад, навіть не 20 років тому, а 30 років, 40 років – радянські часи. Ми знаємо, що радянська держава дуже часто, навпаки, купувала зерно.

З цим пов’язана така різка зміна? От Росія, як колишня складова СРСР, Україна, як складова колишнього СРСР, тепер, навпаки, продають. Змінився сам підхід у першу чергу, про що Ви казали, пане Миколо, що ми тепер уже продаємо, українці?

Микола Безуглий: Не тільки. Ми повинні усвідомлювати економічну складову і використовувати баланси виробництва продукції.

Абсолютні цифри – це важливий валовий збір, урожайність. Але ми повинні розуміти і такий показник, скільки зерна виробляє кожна держава на душу населення. Якщо ми візьмемо Російську Федерацію, то минулий рік був дуже вдалим – майже 95 мільйонів тонн на 150 мільйонів жителів – це 650 кілограмів на одну особу. Україна в минулому році виробила 1 200 кілограмів на одну особу, майже вдвічі більше. У цьому році ми виробимо трошки більше ніж тонну на українця.

Є певні показники, науково-обґрунтовані, які говорять про те, що для забезпечення всіх потреб всередині держави на одного громадянина потрібно виробляти 500 кілограмів зерна. У минулому році ми у 2,4 раза, у цьому – вдвічі більше. Це означає, що в нас великий експортний потенціал. І навіть великі країни, такі як США, приблизно виробляють зерна на душу населення стільки, скільки й Україна. Дещо більше, але порядок той же.

І тому, з огляду на душу населення, на громадянина, держава Україна є безперечним лідером вже на сьогоднішній день при тому рівні технологій. При подвоєнні урожайності зернових культур (я розділяю позицію пана Леоніда з цього приводу, бо у нас є для цього всі підстави) ми будемо беззаперечним світовим лідером у виробництві зерна не тільки по валових показниках, а в першу чергу, по щільності виробництва зерна на одного громадянина України.

– До речі, а є цифри? США – лідер на сьогоднішній день за експортом. Скільки на людину впродовж року? Ми можемо порівняти?

Микола Безуглий: Безумовно, 310 мільйонів жителів, 350 мільйонів тонн кукурудзи…

– Трошки більше тонни.

Микола Безуглий: Ні. Але в них ще велика кількість пшениці. То я думаю, що я думаю, що десь більше ніж 1,5 тонни пшениці на зерно. Але при цьому ми повинні усвідомити, що 150 тисяч тонн кукурудзи США переробляють на біоетанол і використовують для енергетичних цілей. У зв’язку з цим внутрішній ринок зарегульований внутрішньодержавними програмами. І держава суттєво їх підтримує.

Ми поки що цю галузь не розвиваємо, тому наші традиційні напрями – це продовольство і фуражне зерно.

– А спека, посуха може позначитися на цінах? Можливий такий варіант, що ціни зростуть на зерно?

Леонід Козаченко: Звичайно, таке можливо. Я не думаю, що це відбудеться найближчий місяць-два, але у перспективі це буде так. Тому що, якщо дивитися на світові ціни, то вони вже зросли майже на 30%, середні ціни, якщо брати середньозважені.

– Нагадайте, будь ласка, скільки зараз коштує на ринку тонна зерна?
Світовий ринок це 335 доларів за тонну. Внутрішні ціни близько 2 тисяч гривень

Щодня помирає 30 тисяч людей від голоду на планеті. Якщо ціни підскочать на 60% на зерно, може дійти до 50 тисяч чоловік у день
На початку наступного року буде збільшення ціни на вироби зерна. В межах 5%-10%
Леонід Козаченко: Якщо брати світовий ринок, то це десь 335 доларів за тонну. А якщо говорити про внутрішні ціни, то десь близько 2 тисяч гривень тонна зерна сьогодні. І ціни зростають.

До речі, президент Франції виступив з ініціативою провести саміт «двадцятки», керівників найбільших країн світу з тим, щоб розглянути ситуацію на ринку зерна у світі. І однією з мотивацій є те, щоб поспілкуватися з керівництвом Росії, України, щоб наші країни не запровадили обмежень на експорт зерна.

Тому що, якщо це станеться, то деякі фахівці кажуть, що ціни можуть підскочити на світовому ринку десь на 60%. І це, безумовно, буде впливати навіть на розвинуті країни, де купівельна спроможність населення значно вища, ніж, скажімо, в Україні чи в Росії, якщо говорити про США чи ЄС. Але є безліч країн у світі, які потерпають від голоду. І якщо це станеться, на 60% підскочить світова ціна, то це буде дуже велика катастрофа для величезної кількості населення.

Сьогодні (треба нагадати) щодня помирає 30 тисяч людей від голоду на планеті. Якщо ціни підскочать на 60% на зерно, то ця кількість може якщо не подвоїтися, то дійти десь до 50 тисяч осіб у день. Це буде створювати велику небезпеку для всього світу. Тому це питання буде розглядатися десь на початку вересня.

Але я повертаюся до цін на внутрішньому ринку. У нас великі перехідні залишки, рекордно великі з минулого сезону. Звичайно, це дешеве зерно, воно закуплене тими, хто виробляє сьогодні основні види продовольства. І ці залишки ще не вичерпані. Якщо ми не будемо обмежувати експорт, Україна, Росія, то не буде підвищення різкого надалі, навпаки, прогнозують, що ціни стабілізуються.

Якщо дивитися три-, п’яти-, шестимісячні ф'ючерсні котирування, то там немає таких різких сьогодні збільшень цін. І якщо дотримуватися цих тенденцій, то можна говорити про те, що в нас на кінець цього року, на початок наступного буде невелике збільшення ціни на вироби зерна. Але це буде невелике, десь у межах 5%, максимум, 10%.

– Пане Миколо, чи може бути такий варіант, що уряд стримуватиме ціни на продовольство зменшенням цього саме експорту? Можливий такий варіант? Адже наближаються вибори. Щоб у тому числі політичну ситуацію не загострити, як деякі експерти прогнозують. Це можливо?
Держава має 2 мільйони тонн продовольчого зерна в Аграрному фонді. Запасів достатньо, щоб утримати стабільними ціни на хліб і хлібобулочні вироби

Микола Безуглий: Якщо такі експерти є, то вони помиляються.

По-перше, зниження валового виробництва зерна в уряді передбачалося ще в березні місяці. Міністерство зробило відповідні висновки. Прогноз, що в липні ціна буде більше 300 доларів, була зроблена ще півроку тому. І завдяки такому аналізу були вжиті відповідні заходи на державному рівні.

Ми зберегли майже мільйон тонн зерна попереднього урожаю, який був за цінами, значно нижчими. І зараз це зерно зберігається в Аграрному фонді. А за форвардними контрактами також за прийнятними цінами був закуплений ще мільйон тонн зерна.

Таким чином сьогодні держава має 2 мільйони тонн продовольчого зерна в Аграрному фонді, що складає 40% від річного споживання продовольчого зерна в Україні упродовж року. Цих запасів абсолютно достатньо, щоб утримати стабільними ціни на хліб і хлібобулочні вироби, як мінімум, соціально значущих сортів.

Тому ніяких обмежень адміністративних не планується робити в уряді. Суто економічними методами ми гарантуємо стабільні ціни на хліб і хлібобулочні вироби в нашій державі.

– Які саме це методи можуть бути?

Микола Безуглий: Ситуація дуже проста. Аграрний фонд має регіональні представництва у кожній області. Зараз вони заключають договори з хлібозаводами на постачання борошна, яке виробляється із зерна Аграрного фонду. Але ми не будемо в Аграрному фонді піднімати ціни до ринкових, ми будемо продавати за тими цінами, за якими ми купили зерно ще в минулому році. Це передбачено відповідними рішеннями уряду. І таким чином упродовж усього маркетингового року ми маємо можливість поставляти борошно на хлібозаводи, у першу чергу на ті, які виробляють соціально значущі сорти, за цінами попереднього маркетингового року.

Ось дуже простий і зрозумілий механізм.

До речі, я також хочу додати, що Прем’єр-міністр України офіційно заявив позицію уряду щодо зовнішньої політики на зерновому світовому ринку. Микола Янович наголосив, що уряд ухвалив безповоротні рішення щодо незастосування будь-яких обмежень: чи то мит, чи то квот впродовж маркетингового 2012-2013 років.

Ми маємо стабільну ситуацію на внутрішньому ринку (я про це сказав) і виконаємо всі наші зобов’язання по міжнародних контрактах для постачання фуражного і продовольчого зерна на світовий ринок.

– Деякі експерти стверджують, що все ж таки через можливі втрати врожаю через посуху частина українських агровиробників можуть збанкрутувати. Є така загроза. На їхню думку.

Пане Леоніде, Ви погоджуєтеся?
Втрати від погодних умов будуть становити 12 мільярдів гривень

Леонід Козаченко: Це може статися. Щороку частина банкрутує. Навіть у найсприятливіші роки частина суб’єктів господарювання має проблеми, з якими не може справитися.

У цьому році, за нашими розрахунками, вони майже збігаються з розрахунками Міністерства аграрної політики, втрати від погодних умов будуть становити близько 12 мільярдів гривень. І, можливо, навіть ми ще будемо коректувати цю цифру, тому що все залежатиме від того, що буде на найближчий тиждень-два.

Це досить великі втрати. Але вони сегментовані, вони не є на всю територію України. І в основному це південь, це деяка частина центральна: Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька області. Це великі втрати. І, можливо, так станеться, що саме в цих зонах більша кількість буде збанкрутілих підприємств.

Хотілося б, звичайно, щоб зараз держава максимально сконцентрувала увагу саме на цьому сегменті потерпілих і надавала допомогу. Але тут потрібно повертатися до старих наших ідей створення надійного страхування, яке діє в інших країнах світу. Коли виникають такі ситуації, страхові компанії покривають повністю збитки.

У нас в силу різних причин і страхувалися, і не отримували цих страховок зі страхових компаній, і не страхувалися. Держава не зможе повністю покрити ці збитки. Але хоча б частково – було б непогано.

Друге. Якщо Микола Янович зробив сьогодні таку заяву, то це теж непогано, тому що кожен розуміє, що сьогодні сприятлива цінова кон’юнктура. І навіть якщо трішки є збіжжя, якщо ти зібрав хоч частину врожаю, то ти його продаси на досить вигідних умовах. Але це можливо, якщо є експорт. Якщо не буде експорту, будуть внутрішні інтервенції з Аграрного фонду, які будуть збивати ціни. Це добре для споживача внутрішнього, але для фермера, який виробляє продукцію і йому треба сіяти новий урожай на наступний рік, то треба продати по максимальній ціні.

– Коли Ви говорите про зовнішню кон’юнктуру, напевне, маєте на увазі те, що посуха дошкуляє не лише Україні. Адже й інші агровиробники (є ж дані), та ж ситуація в США– там теж доволі сильно страждають від посухи.
Для нашої держави – величезні можливості піднімати економіку, розвивати саму занедбану частину території – сільську. В людей, які там живуть дуже погано, виникне шанс трошки піднятися

Леонід Козаченко: І США, і Австралія, і частина Канади, Росія – всі ці країни є найбільшими продуцентами зернових у світі. І якщо вони не добирають…

А взагалі ситуація така склалася останніми роками, принаймні останніх 6 років, коли світ живе, як кажуть, «з коліс». Тобто, коли перехідні залишки становлять менше 10% світового виробництва, то це вже створює певну небезпеку. Якщо є у світі така проблема з погодою, то відразу стрибають ціни. І надалі ця ситуація буде ще більше загострюватися. Тому для світу це біда.

А для нашої держави – це величезні можливості для того, щоб і піднімати свою економіку, і розвивати таку занедбану частину території – сільську. І в людей, які там живуть дуже погано, виникне шанс трошки піднятися.

– А як вони можуть мати певний вигоду від експорту, від цих значних обсягів експорту, які має Україна щодо зерна? Добре, продали – гроші отримає бюджет. Правильно? Куди вони потім ідуть, пане Миколо?

Микола Безуглий: Гроші отримає не бюджет. Гроші отримає власник зерна – сільгосптоваровиробник.

– Добре. Є фермер. Він вирощує зерно на певній території.

Микола Безуглий: Так.

– Зібрав урожай…

Микола Безуглий: Минулого року він його продавав по 1600 гривень, а зараз він уже його продає по 2 тисячі гривень за тонну. Доходи фермера – це доходи власної родини, це зарплата найманим працівникам, це сплата податків у місцеві й державний бюджети. Ось пряма низка збільшення доходів жителів сільської місцевості. Чим краще працює сільгосппідприємство і має кращі здобутки, то, як правило, краще живе сільська громада, яка працює у цьому сільгосппідприємстві, і власники паїв яких здали землю в оренду тому чи іншому аграрному бізнесмену.

Ситуацію на ринку ми маємо унікальну. Я декілька цифр собі дозволю. При виробництві світовому зерна пшениці в 630 мільйонів тонн, приблизно 20% цього зерна продається. Там 120-130 мільйонів тонн у різні роки. У цьому році рухома частина зерна пшениці зменшиться на 25-30 мільйонів тонн. Це означає, що значна частина тих, хто чекає пшеницю, яка буде куплена, можуть залишитися без зерна.

Місце України в цьому. Україна зібрала в цьому році 15,5 мільйонів тонн зерна пшениці, і в нас близько 5,5 мільйонів тонн перехідного зерна.

– Тобто у запасах, так?

Микола Безуглий: Так. Ми маємо 22 мільйони тонн зерна пшениці. Як ніколи, в цьому році 80% пшениці – це продовольче зерно.

– Тобто якісне?

Микола Безуглий: Так, якісне. Ми з’їдаємо 5 мільйонів тонн. Таким чином надлишок у нас 17 мільйонів тонн. Є насіння, є перехідні запаси наступного року, але 10 мільйонів тонн зерна зі 100 мільйонів тонн, які на ринку продаються, – це дуже великий вплив України на світовий ринок, на формування ціни, на споживання.

– А хто, до речі, найбільше купує в України зерно? Є такі дані?

Микола Безуглий: У нас є традиційні ринки збуту. Вони добре відомі. Це в першу чергу арабські країни, Близького Сходу, це країни Північної Африки однозначно. Зараз ми вже завершили низку переговорів по продажу зерна, в першу чергу фуражного в КНР. Це практично необмежений споживач зерна, у тому числі українського, у світі. Економіка китайська надзвичайно потужно розвивається.

Є кому продавати зерно. І в цьому році воно буде продаватися на зовнішніх ринках за сприятливими цінами. І тому я підтримую пана Леоніда у тому, що сприятлива цінова політика частково компенсує ті втрати, які поніс сільгоспвиробник, особливо в південно-степових районах, від низького врожаю поточного року.

– А наскільки жорсткою є конкуренція? Ми продаємо, Росія продає, наш сусід великий. Чи попит настільки великий, що питання гостроти конкуренції зараз не виникає?

Микола Безуглий: Я б не сказав, що конкуренції не виникає.

– От Китай. Як він обирає? Чи йому вистачає і російського зерна, і нашого?
Підхід нашого міністерства: чим буде більше споживачів українського зерна, тим більше впевненості, що ми продамо це зерно за вигідними цінами

Микола Безуглий: Дуже просто. Китай вчиняє мудро. Він використовує векторну політику поставки зерна. Він не спирається на те, російське чи на американське зерно. Чим більше постачальників, тим більш стабільна ситуація в країні.

Підхід нашого міністерства абсолютно такий же. І, до речі, його використовує і аграрний бізнес: чим буде більше споживачів українського зерна, тим більше впевненості, що ми продамо це зерно за вигідними цінами. Потрібно не тільки ж продати, а потрібно продати з вигодою для зернотрейдера, для виробника, для держави.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG