Доступність посилання

ТОП новини

Медведєв зволікав з війною в Грузії, Путін дав «копняка» – генерал


Російські війська в Грузії, серпень 2008 року
Російські війська в Грузії, серпень 2008 року
Прага – Четверта річниця так званої 5-денної війни Росії в Грузії, яка до сьогодні ставить перед світом невирішені територіальні питання на Кавказі, продовжує нервувати нинішнє керівництво Кремля. Адже головним завданням тієї війни було для керівництва Росії – усунути від влади президента Міхеїла Саакашвілі. Внаслідок втручання у конфлікт США і ЄС, ці плани провалилися. Нині ж російські генерали покладають усю провину за минулі провали війни в Грузії на колишнього президента Дмитра Медведєва, про це вони говорять у новому документальному фільмі невідомого автора, який «запустили» в мережу інтернет.

У 47-хвилинній документальній стрічці, яка з’явилася в інтернеті до 4-ї річниці серпневої 2008 року війни Росії в Грузії, генерал Юрій Балуєвський, який був начальником Генерального штабу Росії на той час, прямо заявив, що президент Медведєв і його колеги «боялися давати команду», поки не отримали «копняка» від Путіна.

Документальний фільм називається «Втрачений день», у ньому лунають звинувачення від російських генералів на адресу Дмитра Медведєва, який, на їхню думку, проявляв нерішучість та зволікав із наказом про початок воєнних дій у Південній Осетії, та видав його із запізненням на добу, що призвело до невиправдано великих втрат російської армії.

Сам же Дмитро Медведєв нині стверджує, що ухвалив рішення про застосування сили «якраз тоді, коли це необхідно було зробити», і, за його словами, це сталося через дві з половиною години після початку активних дій армії Грузії в Цхінвалі.

Путін: «Я дзвонив Дмитру Медведєву двічі»

Володимир Путін, який 7 серпня 2008 року у ролі прем’єр-міністра відвідував Олімпіаду в Пекіні, сказав у середу журналістам в Москві, що телефонував зі столиці Китаю до президента Медведєва двічі.

«Що стосується дзвінків, так я телефонував двічі Дмитру Анатолійовичу, і 7-го, і 8 серпня (2008 року), і міністру оборони, ми обговорювали цю проблему», – наголосив у середу в Москві глава Кремля.

Путін також сказав журналістам у Москві у 4-ту річницю початку російсько-грузинської війни, що Генштаб Росії мав наперед складений план відсічі будь-якому нападові з боку Грузії. «План був підготовлений Генеральним штабом десь наприкінці 2006-го і на початку 2007 року і був мною затверджений», – наголосив президент Росії 8 серпня в Москві

Путін також наголосив, що частиною цього плану Генштабу була підготовка місцевих ополченців Південної Осетії, яка мала допомогти російській армії в разі воєнних дій із Грузією.
Ніхто нікому не телефонував. Ми з Путіним зв’язалися через добу. Там на всю потужність все палало
Дмитро Медведєв

Ще минулого року в інтерв’ю російському та грузинському телебаченню Дмитро Медведєв чітко сказав, що «ніхто нікому не телефонував», щоб почати воєнні дії. «Якщо чесно вам сказати, ніхто нікому не телефонував. Ми з Путіним зв’язалися через добу. Я вже взагалі всі накази віддав. Там на всю потужність усе палало», – стверджував у 2011 році тодішній глава Кремля.

Виступаючи у Південній Осетії в середу, де Медведєв перебував для відзначення 4-ї річниці тієї війни, він наголосив, що рішення про початок війни було ухвалене «своєчасно», для уникнення більш значних жертв.

Внаслідок завершення війни з Грузією в серпні 2008 року Росія офіційно визнала Південну Осетію та іншу самопроголошену автономію Грузії – Абхазію – як «незалежні держави». Уряд Грузії і більшість світу вважають ці регіони все ще законною частиною держави Грузія.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG