Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 13:50

На Львівщині діятиме не мовний закон, а Конституція – ухвала депутатів


Мітинг на захист мови в Києві, 30 липня 2012 року
Львів – На території Львівщини діятиме не мовний закон, підписаний Президентом, а стаття 10 Конституції України, згідно з якою українська мова є єдиною державною мовою. Таке рішення ухвалила Львівська обласна рада. Водночас охочих поїхати до Києва на акції протесту проти мовного закону серед галичан обмаль.

Депутати Львівської обласної ради закликали всі місцеві органи влади Західної України ухвалити рішення, що на їхній території не діє мовний закон, підписаний Президентом Віктором Януковичем. Лише українська мова – єдина державна.

До того ж голова Львівської обласної ради Олег Панькевич заявив, що подасть позов до Конституційного Суду про визнання неконституційним Закону України «Про засади державної мовної політики», і закликав громадськість готуватися до всеукраїнської національної мобілізації.

Мовне питання вигідне політикам

Четвертого липня опозиція на Львівщині створила страйковий комітет захисту української мови, але його діяльність обмежується кількома малолюдними заходами. Лідери опозиції в Києві заявляють, що не організовуватимуть масових протестів проти мовного закону. Однак навіть у галицьких селах годі знайти людей, які б погодились поїхати у столицю на протест.

Така апатія людей цілком логічна. Адже виборці розуміють, що мовне питання вигідне і опозиції, і владі, щоб мобілізувати електорат, каже Оксана Дащаківська, виконавчий директор Львівської обласної організації «Комітет виборців України».
Мова – один із приводів нав’язати боротьбу, розділити електрорат. Мовне питання буде актуальним у виборчій риториці до кінця жовтня
Оксана Дащаківська

«Виборець розуміє, що єдина цінність для кандидатів у парламенті – дорватися чи залишитися біля корита. Мова – один із приводів нав’язати боротьбу, розділити електорат. Мовне питання буде актуальним у виборчій риториці до кінця жовтня. Виборець, як такий, викидається з виборчого процесу, лише виконує роль гвинтика, який ставить галочку в кабіні», – каже експерт.

Львів’яни негативно сприйняли підписання мовного закону

Мовне питання не спричинило ані у середу, в день підписання Президентом закону, ані у четвер у Львові масових акцій непокори. Я поцікавилась думкою львів’ян, різних за фахом і освітою, як вони сприйняли той факт, що Президент підписав мовний закон.

«Це очікувано, партія влади відчуває, що будуть проблеми на виборах, і розіграла цю технологію. Несвідомо домовилася ще й з опозицією, поділили електорат і Україну, і це матиме наслідки жахливі. Для мене це нічого у житті не змінює, бо як розмовляв українською, так і далі буду. Мої сини у Києві живуть і теж розмовляють українською», – каже журналіст Богдан Кушнір.

«Закон фінансово обтяжливий для країни, коли він почне діяти так, як це планують його інціатори, то тягарем ляже на платників податків. Це не є закон, який реально можна виконати», – вважає працівник суду Ольга Давид.

«Звичайно, сприйняла негативно. Одна мова державна – українська. Коли приїжджаю за кордон, то хочу – не хочу, але мушу якось виходити з ситуації і порозумітися на їхній мові, тією мовою, куди ти приїхала. У нас немає держави», – зауважує пенсіонерка Марія Кічул.

«Це було очікуване, бо що ще чекати від Януковича. Моя родина це сприйняла категорично. Зізнаюсь, що я не вельми вірю, що прийде наступний парламент і зможе цей закон відмінити. Мало у це віриться, бо знову зроблять із цього піар», – каже підприємець Уляна Гримнич.

Водночас галичани не готові до радикальних дій через мовний закон. Політологи пояснюють це тим, що протесні дії були знівельовані помаранчевою командою.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG