Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 20:51

Східняки зацікавилися трудовою міграцією: українці й далі залишають батьківщину


Львів – Як можна допомогти людині, яка кілька років працювала за кордоном і повернулась на батьківщину, освоїтися на місці і почати працювати? У Львові вирішили створити інформаційно-консультаційний центр з допомоги трудовим мігрантам. А також представники української діаспори разом із церквою, громадськими організаціями і владою напрацюють обласну програму співпраці та підтримки трудових мігрантів. Адже нині українські заробітчани знають, що їх ніхто не чекає на батьківщині.

Останнім часом до комісії УГКЦ у справах мігрантів звернулися по допомогу кілька людей, які повернулись з Європи. Візьмемо до уваги кілька прикладів.

20-річний хлопець сім років мешкав за кордоном, став сиротою, повернувся у місто Хмельницький доглядати немічного дідуся. Молодий чоловік знає дві іноземні мови, не має жодних документів, окрім свідоцтва про народження, мріє про диплом перекладача.

Подружжя виїхало на заробітки, продавши помешкання з надією колись придбати краще, люди повернулись, втративши здоров’я і гроші, все розпочинають з «нуля» на батьківщині, потребуючи психологічної допомоги.

Дитячий колектив за кордоном успішно гастролює в Європі, але дуже потребує українських підручників з мови, літератури, історії.

Цей перелік проблем, з якими звертаються мігранти, можна далі продовжувати, каже голова комісії Григорій Селещук. Як допомогти цим людям? Чи просто закрити на проблему очі, як це переважно робиться, чи шукати розв’язки? У Львові потрібно створити центр підтримки трудових мігрантів, переконаний експерт.

Останні кілька років трудові мігранти і громадські активісти апелюють до влади про необхідність створення інформаційно-консультаційного центру. Під час круглого столу з українськими заробітчанами, представниками церкви, громадських організацій і місцевої влади вирішили, що такий єдиний центр, громадська інституція допомоги трудовим мігрантам запрацює на Львівщині вже наступного року і фінансуватиметься з місцевого бюджету.

Україна не готова приймати трудових мігрантів

Голова Спілки українців Португалії Павло Садоха наголошує, що регіональний центр мав би досконало вивчити проблеми заробітчан щодо шкільництва, економічного, соціального забезпечення, допомагав би і мігрантам, які повертаються і потребують правовового захисту. В Україні відсутнє міграційне право.

Павло Садоха розповів, що дедалі частіше мешканці зі Сходу України цікавляться питаннями трудової міграції у Португалії, які можливості працевлаштуватися. Якщо після 2004 року був невеликий відсоток людей, які приїхали в Україну і вклали зароблені гроші, то нині знову відчувається, що українці стараються виїхати за кордон. Однак, каже Садоха, країни Європейського Союзу через економічну кризу не готові приймати мігрантів.

«Чи готова Україна приймати своїх громадян назад?! Що їх тут чекає»?! Всі нинішні дії української влади відштовхують українців від того, щоб повертатись. Вони воліють шукати працю в інших європейських країнах, якщо її немає в тій країні, де вони проживають, ніж повертатись на батьківщину», – зазначив представник трудових мігрантів Португалії.

Заробітчани мають долучитись до створення програми на 5 років

Львівська обласна рада ініціюватиме затвердження на сесії Комлексної обласної програми співпраці та підтримки трудових мігрантів на 2013-2018 роки, яка б мала фінансуватися з місцевого бюджету. Однак спершу, на думку представників української діаспори, потрібно ретельно дослідити, що б хотіли самі трудові мігранти, чого вони потребують. І лише спільно напрацювати програму.

«Ця програма має мати фінансове забезпечення. Важливо, щоб те, що ми закладемо, було відповіддю на запит від трудових мігрантів. Ми мусимо дослухатися до людей, які працюють там чи повертаються сюди, і тоді давати реакцію на цей запит», – каже директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Ключковська.

Учасники дискусії вважають, що не можна ухвалювати загальну програму, бо така робота не матиме жодного доброго результату, а це мають бути конкретні заходи, потрібні трудовим мігрантам.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG