Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 05:48
Парад місцевих рад із оголошення російської мови регіональною, бійки і протистояння, що супроводжують цей процес, – не єдині результати впровадження нового закону «Про засади державної мовної політики». Автор цих рядків уже відчув його дію у своїй роботі і на собі. Заяви Президента Віктора Януковича, його радника Ганни Герман, народних депутатів Вадима Колесніченка і Михайла Чечетова, а також кримського прем’єра Анатолія Могильова про те, що українській мові «нічого на загрожує», вже не теоретично, а направду виявилися, як мінімум, порожніми політичними деклараціями. Загроза реально існує і ось цьому лише одне підтвердження.

Ще навесні звернувся до прес-служби Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» з проханням, щоб вони надсилали свої прес-релізи не лише російською мовою, але й українською. Звернув їхню увагу, що офіційний сайт державного підприємства не має україномовної версії. У прес-службі поставилися з розумінням і пообіцяли запустити україномовне інтернет-представництво «Чорноморнафтогазу» з 1 липня нинішнього року.

За даними російської Вікіпедії (в українській сторіночка «Чорноморнафтогазу» – маленька і застаріла), Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» – складова частина паливно-енергетичного комплексу України і єдине підприємство в країні, яке самостійно проводить розвідку, освоєння і розробку родовищ нафти і газу в українському секторі Чорного та Азовського морів, підготовку вуглецевої сировини, її транспортування й зберігання. «Чорноморнафтогаз» є одним із найбільших бюджетотворних підприємств в Україні і найбільшим платником податків у Криму. Пакет акцій «Чорноморнафтогазу» у повному обсязі належить державній компанії НАК «Нафтогаз України», тобто державі.

На підприємстві працює близько трьох з половиною тисяч людей. Причому це не лише кримчани, але й жителі інших регіонів України. За словами радника голови правління компанії Романа Яремійчука, більшість фахівців «Чорноморнафтогазу» – україномовні громадяни. Про те, чим живе і як працює флагман української енергетики, цікаво знати не лише переважно російськомовним кримчанам, але й іншим співгромадянам. Тож чому це державне підприємство поширює про себе інформацію виключно російською мовою, не зрозуміло.

«Чорноморнафтогаз» – не інститут мовознавства?

Не дочекавшись наприкінці липня обіцяного україномовного інформаційного продукту «Чорноморнафтогазу», я зателефонував до його прес-служби. Відповідь очевидно співробітника державного підприємства, який підняв слухавку, мене просто ошелешила, мовляв, хочеш – перекладай наші тексти сам, а не хочеш, то й не пиши про нас взагалі, обійдемось…

Подумав, може, й справді, я вимагаю неймовірного, це ж не інститут мовознавства, тут працюють серйозні чоловіки з мозолястими руками, що пахнуть нафтою і морською водою і розмовляють вони не завжди літературною мовою? Та й, можливо, україномовна інформація від цього «гіганта нафто-газу-видобутку-переробки-транпортування-зберігання» потрібна лише мені? Але згадав про ті мільйони, що виділяються «Чорноморнафтогазу» з бюджету, порадився з колегами- журналістами місцевих і центральних мас-медій, які теж потребують україномовної інформації для роботи, заглянув до Конституції і вирішив звернутися до голови Правління Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» Валерія Ясюка.

Пояснив йому, що мені, як журналісту, доводиться виконувати роботу його підлеглих із перекладу специфічного тексту зі спеціальними професійними термінами. Це не лише примушує докладати певні додаткові зусилля, що збільшує вартість моєї роботи, але і витрачати час, що робить передумови для програшу в конкуренції з іншими журналістами, які працюють на російськомовні засоби масової інформації. Наголошував саме на економічних причинах мого звернення, розраховуючи, що, як економіст, керівник «Чорноморнафтогазу» мене зрозуміє. Апелював і до громадських почуттів голови Правління, зазначаючи, що українська мова все ж є державною, а власником цього підприємства є держава. І до правосвідомості керівника, нагадуючи, що відмова в україномовній інформації україномовним громадянам – це дискримінація за мовною ознакою, що прямо заборонено Конституцією і Кримінальним кодексом України.

Державна мова відтепер – необов’язкова?

Відповідь із «Чорноморнафтогазу» прийшла уже після того, як Президент підписав закон «Про засади державної мовної політики» і він набув чинності. Виконувач обов’язки голови Правління на прохання надавати інформацію українською мовою прямо не відмовив, але зазначив, що законом «Про засади державної мовної політики» чітко визначені випадки, коли використання державної мови є обов’язковим. Але це не стосується «Чорноморнафтогазу», бо цей закон дозволяє державним підприємствам, установам та організаціям в економічній і соціальній діяльності «вільно» використовувати російську та інші регіональні мови або мови меншин.

Зрештою, і я не проти, щоб «Чорноморнафтогаз» «вільно використовував» російську чи інші мови, в тому числі англійську або китайську. Я лише звертався до керівників державного підприємства з дещо наївним, як на нинішні часи, проханням надати мені те, що я вважав своїм конституційним правом – інформацію рідною мовою, яка поки що, як би комусь не хотілося, є державною.

Разом з тим, у листі, який я отримав з «Чорноморнафтогазу» мовиться, що до кінця «поточного року Товариством заплановано перехід на двомовний формат роботи прес-служби з веденням корпоративного сайту як російською, так і українською мовами» (так в оригіналі).

Не знаю, чи вірити цьому, бо обіцянка щодо україномовної версії сайту до 1 липня так і залишилася обіцянкою. Та й до вказаного терміну ще майже п’ять місяців, а це означає, що мені та іншим журналістам україномовних мас-медій доведеться робити те, на що, схоже, не здатні штатні працівники прес-служби державного підприємства. Нам доведеться самим перекладати специфічні тексти зі спеціальними професійними термінами, докладаючи додаткових зусиль і витрачаючи додатковий час.В обох випадках ідеться не лише про кілокалорії і хвилини, але й гривні.

«Чорноморнафтогаз» – потужне і небідне підприємство. Якщо його керівники проводять таку кадрову політику, що працівники, які відповідають за зв’язки з громадськістю, не володіють державною мовою, то підприємство має наймати перекладачів. В усякому випадку, низка кримських юристів уже запропонували свої послуги для майбутніх судових позовів. Так що далі буде.

Володимир Притула – журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG