Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 06:17

Український фермер у Польщі бачить перспективу для себе і майбутніх поколінь


Питання про те, де взяти гроші на розвиток виробництва, куди продати свою продукцію, і як захистити бізнес від нападників, не стоять перед польськими селянами. Українському фермеру з села Лешно, що біля Перемишля, котре майже на кордоні з Україною, вони були взагалі не зрозумілі. Фермер Мирослав Цимбалко із задоволенням розповів слухачам Радіо Свобода, як йому працюється на селі, і які він бачить перспективи для себе і для наступників своєї справи.

Пане Цимбалко, розкажіть трошки про себе, про своє господарство. Скільки і чого Ви вирощуєте, де продаєте, і як?

– Я живу на етнічних українських землях у Польщі. Це 20 кілометрів від Перемишля. Це село колись називалося Поздяч, тепер називається Лешно. Його перейменували поляки. В мене є 80 гектарів землі. Я вирощую кукурудзу, буряк цукровий, ріпак і пшеницю. Чотири основні культури.

Наскільки прибуткове таке господарство, скільки може становити його річний дохід?

– Як Вам сказати, скільки? Можна нормально, гарно жити, так скажімо.

– Українські селяни скаржаться на багато речей, на відсутність доступу до грошей, до ринків, на те, що бізнес, якщо успішний, можуть відібрати. Вам доводилося стикатися з цими проблемами у Польщі?

– У нас у Польщі нема ніяких проблем із бізнесом. Свою продукцію можемо продавати на біржі. Продаємо до приватних компаній або до державних. Немає проблем зі збутом своєї продукції. Маємо контрактні умови на ці продукти: на цукровий буряк, кукурудзу, ріпак, пшеницю і продаємо без жодних проблем. Що найважливіше, вчасно отримуємо гроші на рахунок.

– Що змінив у Вашому житті вступ Польщі до Європейського Союзу?

– Люди почувають себе вільними. Людина, коли почуває себе вільною, і від неї немає ніякою загрози. А поляки на загал багато отримали від вступу до ЄС, і місто і село. Тому що фермери дістають дотації в ЄС, це конкретні гроші у розрахунку на один гектар. Це приблизно 250 доларів. Окрім того є ще програми. Програма розвитку сільських районів. Згідно з нею, будуються дороги, каналізації, очищення стічних вод, будуються доріжки в селі, хідники для людей.

Ще є окремі програми для рільників, для розвитку господарства, для молодих фермерів. Тобто є дотації, де можна брати машини, трактори, комбайни, всякого роду машини, які фермер потребує. Пише програму і ЄС дотує 50 відсотків, а 50 відсотків тільки викладає фермер.

– Чи у Вас є діти, які хочуть продовжувати Вашу справу? Чи вони хочуть більше займатися чимось іншим?

– Так, в мене є син, якому я записав частину господарства. І він отримав дотації з Європейського Союзу, як молодий фермер. Він отримав 75 тисяч злотих (приблизно 30 тисяч доларів – ред.), за які він закупив собі машини до господарства, а частину грошей – 30 відсотків – використав особисто для себе для власних потреб.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG