Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 19:22

У Литві День пам’яті жертв сталінізму і нацизму відзначили й українці


У Литві день підписання пакту Молотова-Ріббентропа, 23 серпня, є Днем чорної стрічки. Цього дня, який Європейський парламент у 2008 році запропонував оголосити Днем пам’яті жертв комунізму та нацизму, в Литві державні прапори вивішують з жалобною стрічкою. А люди запалюють свічки в пам’ять про жертв подвійної окупації. Серед тих, хто цього дня виставляв свічки на підвіконні та й просто на вулиці, були і місцеві українці.

У Європейському Союзі і низці країн ЄС, а також Канаді та Грузії 23 серпня відзначали День пам’яті жертв сталінізму та нацизму, або День пам’яті всіх тоталітарних режимів. Згідно з резолюцією Європейського парламенту від 2008 року, цей день був запропонований як День пам’яті жертв сталінізму та нацизму тому, що саме 23 серпня 1939 року керівництво Радянського Союзу та нацистської Німеччини підписали пакт про ненапад, частиною якого були таємні протоколи, що розподіляли сфери впливу в Європі. Наслідком цієї угоди стала Друга світова війна та окупація Радянським Союзом країн Балтії, а також Бессарабії та Північної Буковини, що належали Румунії.

У резолюції Європейського парламенту мовиться, що наслідком угоди для населення цих країн і територій були «масові депортації, вбивства та поневолення», які підпадають під категорію воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

2009 року Європарламент у новій резолюції «Про європейське сумління і тоталітаризм» розширив формулювання і закликав вшановувати 23 серпня День пам’яті всіх тоталітарних режимів.

Хоча Україна не приєдналася до резолюції Європарламенту, українці, які живуть у Балтійських країнах, відзначають цей день, розповів литовський журналіст, голова Асоціації RuneMedia Віктор Чернишук.

«Тут, у Литві в цей день завжди збираються литовці, латиші, естонці, українці та молдовани, чи як вони зараз себе називають, румуни. Є тут такий музей Жертв геноциду. Біля нього є пам’ятник Жертвам радянського геноциду. На пам’ятнику написано, що він поставлений на честь жертв комуністичного терору, від якого постраждали естонці, латиші, литовці та українці», – зазначає Віктор Чернишук.

Пам’ять – це «не потяг у минуле, а експрес у майбутнє»

За словами журналіста, для місцевих українців 23 серпня є пам’ятним днем, коли вони разом з литовцями приходять до пам’ятника Жертвам геноциду, у себе вдома, чи просто на вулиці запалюють свічку пам’яті.

«Там завжди запалюють свічки, і ввечері збираються багато людей. Просто навіть на вулицях у такі дні можна йти по центральному проспекту Вільнюса і бачити, як біля будинків стоять свічки і вони стоять до самого ранку», – розповів Віктор Чернишук і додав, що в музеї Жертв геноциду цього дня демонструють фільми про окупацію та спротив, а на телебачення запрошують свідків тих подій чи авторів книжок про них.

За словами Віктора Чернишука, в Литві наголошують, що пам’ять про сталінську та нацистську окупацію має бути «не потягом у минуле, а експресом у майбутнє».

Першими запропонували відзначати 23 серпня як День пам’яті жертв сталінізму та нацизму автори «Празької декларації про Європейське сумління і комунізм», яку 3 червня 2008 року підписали перший президент Чехословаччини після відновлення демократії Вацлав Гавел, нинішній президент Німеччини Йоахім Ґаук та багато депутатів Європарламенту.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG