Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 08:29

Страсбурзький суд слухає справу Тимошенко


Представники Юлії Тимошенко Валентина Теличенко (л) і Сергій Власенко (п) та дочка колишнього прем’єра Євгенія Тимошенко (с) у залі судових засідань Європейського суду з прав людини 28 серпня 2012 року
Європейський суд із прав людини провів у вівторок, 28 серпня, у Страсбурзі у Франції публічне слухання у справі «Тимошенко проти України», в якій колишня Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко оскаржує обставини свого утримання під вартою, заявляючи про порушення її прав.

Рішення в цій справі Страсбурзький суд оголосить колись у майбутньому після її вже закритого обговорення.

Представник сторони Тимошенко Валентина Теличенко вважає, що на рішення варто очікувати через півтора – два місяці.

Вона також повідомила агентствам телефоном зі Страсбурга, що оптимістично дивиться на перспективу справи. За її словами, зокрема, судді ставили більше питань представникам українського уряду, ніж представникам позивача.

Про коментарі в цій справі з боку уряду України на цей час не повідомляють.

Юлія Тимошенко у своїй скарзі, поданій понад рік тому, 10 серпня минулого року, зокрема, стверджує, що її затримання було політично мотивоване, що законність її утримання на той час у Київському слідчому ізоляторі не була перевірена органами правосуддя, що умови її утримання були неадекватні, зокрема, їй не надавали медичної допомоги, необхідної їй через численні проблеми зі здоров’ям; крім того, Тимошенко додала також скаргу на цілодобове спостереження за нею в лікарні в Харкові.

При цьому Тимошенко заявляє, що українська держава порушила у ставленні до неї низку статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неофіційно відомої як Європейська конвенція прав людини, а саме: статті 3, яка забороняє катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження або покарання; статті 5, яка визначає право на свободу та особисту недоторканність; статті 8, яка визначає право на повагу до приватного життя; і статті 18, яка встановлює межі застосування обмежень прав: «Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей, ніж ті, для яких вони встановлені».

Цю останню статтю іноді трактують як «статтю про політичні мотиви переслідування», хоча насправді Європейський суд із прав людини не встановлює в разі порушення цієї статті, чи було це порушення політичним, чи з якихсь інших міркувань.
XS
SM
MD
LG