Львів – У Львові розвивають туристичне капеланство. Такий вид туризму вже діє у Гарнізонному храмі Святих Апостолів Петра і Павла (колишній костел Єзуїтів). Туристичне капеланство поєднує потребу пізнання мистецького і духовного.
У Львові налічується понад сто храмів. Однак є такі, які використовують не як культові споруди. Для прикладу, у колишньому костелі Кларисок, пам’ятці архітектури XVII століття, розташований музей Пінзеля, у костелі Марії Магдалини – концертна органна зала.
Найбільшою сакральною спорудою у Львові вважається храм Святих Апостолів Петра і Павла, який лише нещодавно відчинив свої двері для людей. Щодня сюди приходять сотні туристів, щоб доторкнутися до минулого, оглянути шедеври архітектури, настінні розписи, старий орган, 40 відсотків якого втрачено і вивезено у Петербург.
Прийшов сюди і турист з Албанії Ердіт, який вперше приїхав в Україну.
«Албанія не є легкою країною для життя і праці. Тому мені потрібні мандрівки, щоб знайти духовне відродження. Для мене важливе таке місто, як Львів, де я насолоджуюсь архітектурою, тут чудово. Священик зі мною говорив англійською. В Албанії 95 відсотків мусульман. Я належу до невеликої групи християн, і тому мені важливо відвідувати міста, де є християнське середовище», – каже турист.
Церква не має перетворюватись у музей
У храмі Святих Апостолів Петра і Павла Богослужіння відправляють, окрім української, ще й англійською, португальською. Настоятель, отець Степан Сус розповів, що для нього важливо, щоб церкви не перетворювалися у музеї, як це вже є в Європі. А тому й виникла ідея розвивати туристичне капеланство.
«Туристичне капеланство дає туристам можливість не лише щось побачити з історії, але й духовно збагатитися. Були такі туристи, які просили навчити їх молитви «Отче Наш», цікавились, як правильно сповідатись, запитували про молитву. Прийшов якось чоловік, він приїхав зі США, ми розмовляли, з’ясувалося, що у нього були проблеми з роботою, плутанина у житті. Далеко від дому він мав час усе осмислити, зрозуміти себе, вперше сповідався. Згодом ми отримали від нього листа зі словами подяки. Такий турист поєднав духовне і корисне разом. Він доторкнувся до стін історії сакрального храму і дозволив, щоб Бог доторкнувся до його серця», – зауважив отець Степан Сус.
Туристичним капеланом може бути священик, гнучкий у праці з людьми, який уміє розмовляти сучасною мовою, допомогти пізнати віру, якщо відчуває у цьому потребу людини. Якщо туристичне капеланство матиме успішний розвиток, то його запровадять в інших львівських храмах, щоб туристи могли отримати духовне зцілення, зміцнити свої уявлення про церкву.
Людина під час відпочинку далеко від дому стає відкритішою, бо залишає всі клопоти, говорить львівський диригент Мирон Юсипович, який багато мандрує і обов’язково заходить у церкви, де б не був. Адже, каже, кожна церква має свою ауру, тому є й різні враження і відчуття.
У Львові налічується понад сто храмів. Однак є такі, які використовують не як культові споруди. Для прикладу, у колишньому костелі Кларисок, пам’ятці архітектури XVII століття, розташований музей Пінзеля, у костелі Марії Магдалини – концертна органна зала.
Найбільшою сакральною спорудою у Львові вважається храм Святих Апостолів Петра і Павла, який лише нещодавно відчинив свої двері для людей. Щодня сюди приходять сотні туристів, щоб доторкнутися до минулого, оглянути шедеври архітектури, настінні розписи, старий орган, 40 відсотків якого втрачено і вивезено у Петербург.
Прийшов сюди і турист з Албанії Ердіт, який вперше приїхав в Україну.
«Албанія не є легкою країною для життя і праці. Тому мені потрібні мандрівки, щоб знайти духовне відродження. Для мене важливе таке місто, як Львів, де я насолоджуюсь архітектурою, тут чудово. Священик зі мною говорив англійською. В Албанії 95 відсотків мусульман. Я належу до невеликої групи християн, і тому мені важливо відвідувати міста, де є християнське середовище», – каже турист.
Церква не має перетворюватись у музей
У храмі Святих Апостолів Петра і Павла Богослужіння відправляють, окрім української, ще й англійською, португальською. Настоятель, отець Степан Сус розповів, що для нього важливо, щоб церкви не перетворювалися у музеї, як це вже є в Європі. А тому й виникла ідея розвивати туристичне капеланство.
«Туристичне капеланство дає туристам можливість не лише щось побачити з історії, але й духовно збагатитися. Були такі туристи, які просили навчити їх молитви «Отче Наш», цікавились, як правильно сповідатись, запитували про молитву. Прийшов якось чоловік, він приїхав зі США, ми розмовляли, з’ясувалося, що у нього були проблеми з роботою, плутанина у житті. Далеко від дому він мав час усе осмислити, зрозуміти себе, вперше сповідався. Згодом ми отримали від нього листа зі словами подяки. Такий турист поєднав духовне і корисне разом. Він доторкнувся до стін історії сакрального храму і дозволив, щоб Бог доторкнувся до його серця», – зауважив отець Степан Сус.
Туристичним капеланом може бути священик, гнучкий у праці з людьми, який уміє розмовляти сучасною мовою, допомогти пізнати віру, якщо відчуває у цьому потребу людини. Якщо туристичне капеланство матиме успішний розвиток, то його запровадять в інших львівських храмах, щоб туристи могли отримати духовне зцілення, зміцнити свої уявлення про церкву.
Людина під час відпочинку далеко від дому стає відкритішою, бо залишає всі клопоти, говорить львівський диригент Мирон Юсипович, який багато мандрує і обов’язково заходить у церкви, де б не був. Адже, каже, кожна церква має свою ауру, тому є й різні враження і відчуття.
