Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 07:04

Що стоїть за ідеєю РПЦ возз’єднати Росію, Україну і Білорусь? (Європейська преса)


Прага – Оглядачі зауважують, що Євросоюз попередив Україну перед парламентськими виборами, скориставшись візитом до Брюсселя першого віце-прем’єра Віталія Хорошковського. Експерти прогнозують визнання на Заході українських парламентських виборів демократичними, позитивний вплив нового парламенту на звільнення з ув’язнення Юлії Тимошенко. Західні газети також публікують оцінки експертів щодо «символічного характеру» ініціативи представників Московського патріархату Російської православної церкви щодо проведення референдуму про возз’єднання Росії, України й Білорусі. Європейська преса також звертає увагу на боротьбу незалежних ЗМІ України проти проекту нового закону про наклеп.

Московська «Независимая газета» вважає, що візит першого віце-прем’єра України Віталія Хорошковського до Брюсселя і його переговори з комісаром з питань розширення й політики сусідства ЄС Штефаном Філе означають певний компроміс Брюсселя і Києва. «Київ не відмовляється від курсу на євроінтеграцію і не розглядає сценарії зближення з Росією», а Брюссель, на думку експертів, яких цитує видання, визнає демократичний характер парламентських виборів в Україні. Аналітики не виключають, що після цих виборів відбудуться певні зміни у позиції влади Президента Януковича щодо долі Юлії Тимошенко, до чого може підштовхувати і новий склад парламенту. Перед виборами ЄС не має єдності щодо своїх дій стосовно України, а США готуються до своїх листопадових виборів президента. Тому політологи прогнозують, що Захід візьметься за Україну з новими силами вже у листопаді.

Польська Rzeczpospolita інформує про ініціативу представників російської православної церкви, які на зборах у церкві Святого Миколи на Трьох Горах у Москві виступили із заявою і закликом до проведення референдуму про об’єднання Росії, України та Білорусі. Одним із головних ініціаторів цієї акції став протоієрей РПЦ Всеволод Чаплін, який є офіційною особою в Московському патріархаті і помічником патріарха РПЦ Кирила. Отже, такий крок узгоджений із керівництвом РПЦ, що означає головну роль цієї церкви у даному починанні. Експерти називають такий крок РПЦ логічним, бо лише православна церква уціліла після розвалу СРСР та КДБ і бажає посилення своєї ролі на пострадянських теренах. Хоча Українська православна церква Київського патріархату, наприклад, називає вустами свого пресового представника, ігумена Євстратія, такий крок РПЦ намаганням реанімації минулої історії. Євстратій також каже, що Росія сама має тяжкі регіональні проблеми, зокрема, на Кавказі і, звичайно ж, тому веде мову про єдність, але час імперій уже минув. Експерти також вважають, що без політичної, конституційної складової, спільних ініціатив влади трьох сусідніх держав такий референдум не здійсненний.

Швейцарська Neue Zurcher Zeitung інформує, що «українська опозиція б’є на сполох» з приводу загрози для свободи слова і ЗМІ у разі остаточного ухвалення парламентом нового закону про наклеп. Незалежні українські ЗМІ, як зауважує видання з Цюріха, розмістили політичну рекламу, якою закликають спільно боротися проти загрози остаточного ухвалення цього драконівського закону, згідно з яким буде можливість, як свідчить ухвалений текст закону після першого читання, ув’язнювати «наклепників» терміном на 5 років. Навіть таке видання у Києві, як «Сегодня», що належить олігарху від влади Ринату Ахметову, також виступає проти ухвалення такого закону проти свободи ЗМІ. Швейцарська газета звертає увагу на те, що ЄС попередив Київ, що ухвалена в першому читанні редакція закону про наклеп суперечить європейський практиці свободи слова і права на критику влади. Видання також наголошує, що така гостра реакція на проект закону викликала сумніви навіть у представників Партії регіонів щодо своєчасності його ухвалення.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG