Київ – Законопроект про наклеп таки скасували. Невже наближення виборів так подіяло? – цікавиться газета «День». І відразу ж відповідає: виключати цього не можна. Як і не можна не брати до уваги інші причини. Головна з них – вплив суспільства, зокрема журналістського середовища. Однак, на думку експерта газети, політолога Віктора Небоженка, «у ситуації з наклепом не треба перебільшувати роль громадянського суспільства і журналістів. По-перше, сьогодні влада відчайдушно шукає новий тип політика, який би замінив «прорадянського Єфремова, блазнівського Чечетова, пошук на кшталт російського Жириновського». «Журавський добре підходить під такий тип. Тобто, йде пошук зухвало-радикального типажу, який би робив те, що влада соромиться зробити прямо. По-друге, влада не збиралася ухвалювати цей закон про наклеп. Його має ухвалити новий парламент, який дискредитує себе процедурою фальсифікацій і тим, що ухвалюватиме антидемократичні закони», – зазначає Віктор Небоженко. Стаття називається «Локальне досягнення».
Медико-демографічна ситуація в Україні останніми роками стала критичною, констатує «Газета по-українськи». Навіть за оптимістичними підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я, очікувана тривалість життя українців становить 69 років. У середньому це на 10 років менше, ніж у країнах Євросоюзу. Коефіцієнт дитячої смертності вдвічі вищий, ніж у Європейському Союзі, а рівень передчасної смертності втричі перевищує відповідний показник порівняно з європейськими країнами. Найбільш показово, що українці помирають від недуг, які понад півстоліття не вважають смертельними навіть поблизу кордону, наприклад, у сусідній Польщі. Передусім у Європі не помирають цілі покоління через серцево-судинні захворювання, за якими Україна сьогодні посідає перше місце у світі. Чому держава досягла цієї сумної першості і що робити, щоб покращити ситуацію, йдеться у рубриці «Політика».
Дев’яносто п’ять відсотків питної води в Україні придатні лише для технічних потреб: на ній не можна готувати їжу, її не можна пити. Міжнародні експерти, які досліджували забруднення довкілля в столиці України, дійшли висновку, що його головними проблемами є смітники й загазоване повітря, але найбільше лихо – низька якість питної води. І вважають, що Київ у цьому сенсі – найбрудніше місто у Європі. Хоча обіцянки модернізувати обладнання «Київводоканалу» до 2020 року час від часу з’являються, а от як зміниться до того часу склад води в ріках, прогнозувати ніхто не береться... Утім, чиновники знають, як дати раду проблемі і збираються завести «колонії рибок і раків для біотестів якості питної води». Про це розповідає газета «Голос України» у статті «Чиновники обіцяють звернутися по допомогу до... рибок і раків».
Наприкінці вересня набув чинності Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Цей закон по-новому визначає порядок роботи Фонду гарантування таких вкладів. Зокрема, Фонду передається низка функцій Нацбанку. Відтепер він має право проводити перевірки в банках, вводити в фінустанови тимчасові адміністрації, а також займатися процедурою банкрутства та реалізацією майна. Про те, як новий закон позначиться на правах вкладників, розповідає газета «Факти» у рубриці «Не зайве знати».
Медико-демографічна ситуація в Україні останніми роками стала критичною, констатує «Газета по-українськи». Навіть за оптимістичними підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я, очікувана тривалість життя українців становить 69 років. У середньому це на 10 років менше, ніж у країнах Євросоюзу. Коефіцієнт дитячої смертності вдвічі вищий, ніж у Європейському Союзі, а рівень передчасної смертності втричі перевищує відповідний показник порівняно з європейськими країнами. Найбільш показово, що українці помирають від недуг, які понад півстоліття не вважають смертельними навіть поблизу кордону, наприклад, у сусідній Польщі. Передусім у Європі не помирають цілі покоління через серцево-судинні захворювання, за якими Україна сьогодні посідає перше місце у світі. Чому держава досягла цієї сумної першості і що робити, щоб покращити ситуацію, йдеться у рубриці «Політика».
Дев’яносто п’ять відсотків питної води в Україні придатні лише для технічних потреб: на ній не можна готувати їжу, її не можна пити. Міжнародні експерти, які досліджували забруднення довкілля в столиці України, дійшли висновку, що його головними проблемами є смітники й загазоване повітря, але найбільше лихо – низька якість питної води. І вважають, що Київ у цьому сенсі – найбрудніше місто у Європі. Хоча обіцянки модернізувати обладнання «Київводоканалу» до 2020 року час від часу з’являються, а от як зміниться до того часу склад води в ріках, прогнозувати ніхто не береться... Утім, чиновники знають, як дати раду проблемі і збираються завести «колонії рибок і раків для біотестів якості питної води». Про це розповідає газета «Голос України» у статті «Чиновники обіцяють звернутися по допомогу до... рибок і раків».
Наприкінці вересня набув чинності Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Цей закон по-новому визначає порядок роботи Фонду гарантування таких вкладів. Зокрема, Фонду передається низка функцій Нацбанку. Відтепер він має право проводити перевірки в банках, вводити в фінустанови тимчасові адміністрації, а також займатися процедурою банкрутства та реалізацією майна. Про те, як новий закон позначиться на правах вкладників, розповідає газета «Факти» у рубриці «Не зайве знати».
