Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 02:21
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.

Київ – В аваріях, пов’язаних із використанням природного газу у побуті, від початку року загинуло майже 70 людей. Головною причиною високої аварійності експерти називають халатність чиновників та відсутність єдиного органу, який би на практиці контролював безпеку. Зараз в Україні діють тисячі ліцензованих фірм, які займаються монтажем газового обладнання, і, за оцінками фахівців, далеко не всі вони мають досвід для такої роботи.

У приватному будинку мешканки Золотоноші Лідії встановлений італійський газовий котел. Якось вона помітила, що показник тиску води вище норми. Лідія зателефонувала до державної газової служби міста. Там їй допомогти відмовилися. «Мені сказали, що у державній службі немає фахівця, навченого обслуговувати імпортні котли, і порадили звернутися до установника», – розповідає Лідія.

На той час представники фірми, які встановлювали газовий котел, працювали в іншому місті. Чекати власниця котла боялася, відтак звернулася до іншої приватної фірми, яка займається газовими котлами. Там їй сказали готувати від 400 до 600 гривень, навіть не бачивши несправності, або ж звертатися до фірми-установника.

Журналісти Радіо Свобода спробувати з’ясувати цю ситуацію і попросили пані Лідію знову зателефонувати до газконтори Золотоноші. Там знову відправили до установників. Додавши при цьому, що у разі аварійної ситуації можуть лише відімкнути газ. За словами співробітниці газової служби, договір на обслуговування котла потрібно укладати лише з приватною газовою службою.

«Ми не укладаємо таких договорів, оскільки не маємо на це права. Мають право ліцензовані установи, а це у нас приватні служби, і вони надають вам такі договори. Ви звертаєтеся до приватної організації, і вони вам можуть їх надати», – сказала працівник газконтори.

Стан котла газконтору не цікавить

Робота газового котла і справді не є компетенцією газової контори, говорить Радіо Свобода член парламентського комітету з питань ПЕК, б’ютівець Олександр Гудима.

«Продукт від котла, гаряча вода, і всі параметри на котлі не є у компетенції газової контори», – зазначає Гудима. «Газова контора відповідає за надійну подачу газу на котел, і, у зв’язку з тим, що газ та продукти згорання газу є небезпечні через можливий вибух, газова контора відповідає за вентилювання тих газів назовні. Якщо ж ідеться, що сам котел барахлить, то за це відповідає фірма, яка поставила вас на гарантію», – додає він.

Для встановлення котла у приватному будинку, потрібно отримати дозволи від трьох структур, пояснює Олександр Гудима: газової контори, яка розробляє проект системи опалення та дає дозвіл на підключення котла, фірми, яка його монтує, та фірми-дилера.

«Коли котел ставиться на гарантію, укладається угода між заводом-постачальником і людиною, яка придбала цей котел. Він приходить тоді, коли котел підключений, коли є дозволи від газконтори, коли все змонтоване і коли треба цей котел запустити. Тобто, юридично сам запуск котла здійснює представник виробника», – наголошує Гудима.

Ризики за споживачем

Щоб котел залишався на гарантії, потрібно проводити щорічний огляд.

«Гарантія три роки, і раз у рік потрібно робити технічний огляд, – говорить консультант однієї з фірм, яка займається продажем котлів, Олексій. – Якщо людина не зробила цей огляд через рік, то у випадку поломки ремонт буде платним. Технічний огляд коштує близько 300 гривень».

Фахівці радять споживачам чітко перевіряти наявність ліцензій у фірм, які займаються монтажем та продажем котлів. Адже, за словами голови правління Центру громадської експертизи Любомира Чернія, саме споживач бере на себе усі ризики.

«Згідно з правилами, які існують на сьогоднішній день, ця людина повинна також подивитися у технічний паспорт котла та його технічні параметри», – пояснює Любомир Черній. «Те ж саме і організація, яка встановлює котел і яка повинна мати відповідних фахівців та ліцензію для таких робіт. Вона повинна пояснити своєму клієнту, які параметри експлуатації цього котла, і яких параметрів експлуатації потрібно дотримуватися. Людина бере на себе ці ризики», – каже він.

Хто кому лікар?

За інформацією Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, станом на 1 жовтня було зафіксовано 83 аварії, пов’язані із використанням газу у побуті – 22 вибухи та 61 отруєння чадним газом. Внаслідок цього загинуло 66 людей. Як повідомив Радіо Свобода заступник начальника управління Держгірпромнагляду Геннадій Тюкавкін, серед головних причин вибухів було самовільне встановлення та втручання у роботу газового обладнання.

Хто ж контролює безпеку під час використання побутового газу на державному рівні? З’ясувати це виявилося нелегко. Голова Держгірпромнагляду Іван Хохотва сказав, що це не їхня сфера і відправив до Міністерства житлово-комунального господарства.

«Газ у побуті? Звертайтеся до Близнюка Анатолія Михайловича», – сказав Хохотва.

Проте прес-секретар міністра ЖКГ Ольга Маштакова сказала, що це – відповідальність Держгірпромнагляду.

«Це Держгірпромнагляд, Хохотва», – заявила Маштакова.

Як повідомив Олександр Гудима, Державна інспекція, яка має контролювати безпеку використання газу у побуті, діє при ЖКГ.

«Вона дійсно є у підпорядкуванні Близнюка – міністерства, яке займається комунальним господарством. Це інспекція, яка від імені держави наглядає за дотриманням правил техніки безпеки на всіх установках, зокрема й у помешканнях. Але безпосередньо до житла вона не має ніякого доступу. За техніку безпеки у конкретній оселі відповідає газконтора».


Наступного понеділка слухайте про те, що дасть Україні будівництво LNG-термінала і на якій стадії перебуває цей процес.

«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG