Київ – Нову редакцію «мовного закону» запропонувала робоча група, створена за дорученням Президента України після численних протестів громадськості проти закону «Про засади державної мовної політики». За словами учасника групи, президента Національної академії педагогічних наук екс-міністра освіти Василя Кременя, також розробили державну програму підтримки української мови, обидва проекти передали до Міністерства юстиції.
– На цій робочій групі розглядалось два основні питання: про концепцію державної програми щодо підтримки української мови, і якщо раніше Міністерство фінансів заперечувало проти витрат у 2013 році на цю програму, то на цьому засіданні представник міністерства зняв заперечення, і тепер десь 168 мільйонів гривень заплановано на виконання цієї програми. Ще більше планується виділяти з бюджету у 2014-му і 2015-му – понад півмільярда гривень. Друге питання, що розглядалось, це питання щодо змін до відомого закону «Про державну мовну політику». Тут уже була більша дискусія…
– Що ви маєте на увазі?
– Та, власне, позицію, яку висловлював один із авторів ухваленого раніше закону, Вадим Колесніченко: у зв’язку з тим, що пропонується нова назва закону і в багатьох відношеннях – новий текст, то не виконано доручення Президента, який хотів просто внести правки. Але цю позицію не підтримала більшість робочої групи.
– Ви кажете, робоча група запропонувала нову редакцію «мовного закону». У чому полягає, власне, різниця із чинним законом?
– Зміни у мовній політиці вважаються змінами у внутрішній політиці, а отже, їх може затверджувати тільки Верховна Рада. І якщо 30% громадян хочуть зробити ту чи іншу мову регіональною, то ця пропозиція розглядається в обласній раді, а тоді обласна рада подає її до парламенту. При цьому, якщо раніше для надання мові статусу регіональної потрібно було 10% людей, що розмовляють цією мовою на певній території, і бралися цифри за переписом населення, то тепер чітко визначено, що це повинно бути не менше ніж 30%, при чому це повинні бути вживу зібрані підписи громадян України, що проживають на цій території.
– Прем’єр Микола Азаров днями заявив про неможливість стратегічного перегляду закону, мовляв, можна вносити тільки технічні правки…
– Робоча група не має права законодавчої ініціативи. Вона виконала доручення Президента і передала свої пропозиції Кабінету Міністрів. І вже в процесі розгляду стане ясно, чи це стратегічна зміна чи не стратегічна. Мені здається, стратегічний напрямок не змінився.
– На цій робочій групі розглядалось два основні питання: про концепцію державної програми щодо підтримки української мови, і якщо раніше Міністерство фінансів заперечувало проти витрат у 2013 році на цю програму, то на цьому засіданні представник міністерства зняв заперечення, і тепер десь 168 мільйонів гривень заплановано на виконання цієї програми. Ще більше планується виділяти з бюджету у 2014-му і 2015-му – понад півмільярда гривень. Друге питання, що розглядалось, це питання щодо змін до відомого закону «Про державну мовну політику». Тут уже була більша дискусія…
– Що ви маєте на увазі?
– Та, власне, позицію, яку висловлював один із авторів ухваленого раніше закону, Вадим Колесніченко: у зв’язку з тим, що пропонується нова назва закону і в багатьох відношеннях – новий текст, то не виконано доручення Президента, який хотів просто внести правки. Але цю позицію не підтримала більшість робочої групи.
– Ви кажете, робоча група запропонувала нову редакцію «мовного закону». У чому полягає, власне, різниця із чинним законом?
Для надання мові статусу регіональної повинно бути не менше ніж 30%, при чому це повинні бути вживу зібрані підписи громадян України
– Зміни у мовній політиці вважаються змінами у внутрішній політиці, а отже, їх може затверджувати тільки Верховна Рада. І якщо 30% громадян хочуть зробити ту чи іншу мову регіональною, то ця пропозиція розглядається в обласній раді, а тоді обласна рада подає її до парламенту. При цьому, якщо раніше для надання мові статусу регіональної потрібно було 10% людей, що розмовляють цією мовою на певній території, і бралися цифри за переписом населення, то тепер чітко визначено, що це повинно бути не менше ніж 30%, при чому це повинні бути вживу зібрані підписи громадян України, що проживають на цій території.
– Прем’єр Микола Азаров днями заявив про неможливість стратегічного перегляду закону, мовляв, можна вносити тільки технічні правки…
– Робоча група не має права законодавчої ініціативи. Вона виконала доручення Президента і передала свої пропозиції Кабінету Міністрів. І вже в процесі розгляду стане ясно, чи це стратегічна зміна чи не стратегічна. Мені здається, стратегічний напрямок не змінився.
