Київ – Вісімнадцятого жовтня Європа відзначає День протидії торгівлі людьми. Для України, за даними ОБСЄ, ця проблема стоїть надзвичайно гостро. Адже, за різними даними, від двох до семи мільйонів українців перебувають у сучасному рабстві. Це численні «наташі» (так називають повій із СНД західні журналісти), сотні тисяч заробітчан, яких експлуатують у промисловості, сільському господарстві, жебрацтві у державах ЄС та в Росії. Як захистити їхні права, як протидіяти торгівлі людьми? Про це 18 жовтня у Києві говорили урядовці, громадські активісти та експерти з України та ОБСЄ.
Фахівці ОБСЄ та міжнародних організацій, таких як Amnesty International та «Ла страда», зазначають, що торгівля людьми є однією з актуальних проблем для України. Щоправда, останнім часом владі та громадськості вдалося привернути увагу суспільства до цієї проблеми.
Експерт «Ла стради» Ліза Рай розповіла Радіо Свобода: «На нашу «гарячу лінію» завжди надходила велика кількість дзвінків: так, за 15 років роботи їх надійшло понад 45 тисяч. Але останнім часом кількість звернень українців зменшилась – маємо до 500 дзвінків на місяць. Тож із цих дзвінків, які до нас надходять, ми констатуємо, що поінформованість українців із проблем торгівлі людьми підвищилась».
За словами Лізи Рай, люди ставлять операторам «гарячої лінії» конкретні запитання: як убезпечити себе при працевлаштуванні за кордоном, як перевірити, чи дійсна ліцензія компанії, яка пропонує роботу за кордоном, тощо.
Чиновники сподіваються на дію закону, ОБСЄ – на дієвість суспільства
Перші позитивні результати дає впровадження законів у сфері протидії людьми, наприклад, – реалізація положень Національної програми з протидії торгівлі людьми та окремих урядових документів, вважає фахівець Міністерства соціальної політики України Галина Жуковська.
«У січні цього року було визначено національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми, яким стало Міністерство соціальної політики, – каже Жуковська. – У березні 2012 року ми прийняли Національну програму протидії торгівлі людьми. Наша програма насамперед передбачає удосконалення національного законодавства, проведення моніторингу виконання усіх наших завдань, координацію роботи центральних та місцевих інституцій».
Втілювати програму протидії торгівлі людьми повинні як влада, так і незалежні інституції на місцях, які знають місцеві обставини та конкретних людей – жертв торгівлі людьми, зауважує Жуковська.
З нею згоден експерт ОБСЄ Рене Бібо. На його думку, захист прав та повернення у суспільство жертв сучасного рабства – справа не лише влади.
«Найважливіші з документів, ухвалених Україною, відповідають вимогам міжнародного законодавства. Але допомога жертвам торгівлі людьми буде дієвою лише за співпраці між владними та громадськими інституціями. Це робота кваліфікованих фахівців, котрі розуміють соціальну ситуацію у державі та проблеми потерпілих», – каже Бібо.
Громадськість: є сумніви у виконанні програми
Тим часом, у незалежних експертів складається враження, що влада неохоче співпрацює з ними і намагається перетягти на себе максимум уваги, а відтак, і коштів міжнародних донорів. При цьому чимало чиновників на місцях не мають належних знань і досвіду, щоб працювати з жертвами торгівлі людьми. Про це каже експерт Вінницької правозахисної групи Лариса Полулях.
«Держава може надати статус, наприклад, жертви нелегальної торгівлі людьми. Але чи здатна вона наповнити цей статус? Можливо, це буде просто черговий реверанс у бік Євросоюзу. У нас уже є статус інвалідів, який купують за гроші. Відомі випадки, коли чиновники та політики купували собі статус ліквідатора Чорнобильської аварії», – зауважила Лариса Полулях у розмові з Радіо Свобода.
Окрім цього, як зауважує експерт, уряд України має знайти кошти не лише на допомогу жертвам торгівлі людьми, а й на протидію їй. А це підготовка кваліфікованих правників, правоохоронців, прикордонників, соціальних працівників. Проект держбюджету на наступний рік не передбачає подібних чималих витрат, отже, захищати «наташ» та інших «рабів» із України будуть і надалі громадські організації та міжнародні донори, вважає експерт.
Фахівці ОБСЄ та міжнародних організацій, таких як Amnesty International та «Ла страда», зазначають, що торгівля людьми є однією з актуальних проблем для України. Щоправда, останнім часом владі та громадськості вдалося привернути увагу суспільства до цієї проблеми.
Поінформованість українців із проблем торгівлі людьми підвищиласьЛіза Рай
Експерт «Ла стради» Ліза Рай розповіла Радіо Свобода: «На нашу «гарячу лінію» завжди надходила велика кількість дзвінків: так, за 15 років роботи їх надійшло понад 45 тисяч. Але останнім часом кількість звернень українців зменшилась – маємо до 500 дзвінків на місяць. Тож із цих дзвінків, які до нас надходять, ми констатуємо, що поінформованість українців із проблем торгівлі людьми підвищилась».
За словами Лізи Рай, люди ставлять операторам «гарячої лінії» конкретні запитання: як убезпечити себе при працевлаштуванні за кордоном, як перевірити, чи дійсна ліцензія компанії, яка пропонує роботу за кордоном, тощо.
Чиновники сподіваються на дію закону, ОБСЄ – на дієвість суспільства
Перші позитивні результати дає впровадження законів у сфері протидії людьми, наприклад, – реалізація положень Національної програми з протидії торгівлі людьми та окремих урядових документів, вважає фахівець Міністерства соціальної політики України Галина Жуковська.
«У січні цього року було визначено національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми, яким стало Міністерство соціальної політики, – каже Жуковська. – У березні 2012 року ми прийняли Національну програму протидії торгівлі людьми. Наша програма насамперед передбачає удосконалення національного законодавства, проведення моніторингу виконання усіх наших завдань, координацію роботи центральних та місцевих інституцій».
Втілювати програму протидії торгівлі людьми повинні як влада, так і незалежні інституції на місцях, які знають місцеві обставини та конкретних людей – жертв торгівлі людьми, зауважує Жуковська.
З нею згоден експерт ОБСЄ Рене Бібо. На його думку, захист прав та повернення у суспільство жертв сучасного рабства – справа не лише влади.
Допомога жертвам торгівлі людьми буде дієвою лише за співпраці між владними та громадськими інституціямиРене Бібо
«Найважливіші з документів, ухвалених Україною, відповідають вимогам міжнародного законодавства. Але допомога жертвам торгівлі людьми буде дієвою лише за співпраці між владними та громадськими інституціями. Це робота кваліфікованих фахівців, котрі розуміють соціальну ситуацію у державі та проблеми потерпілих», – каже Бібо.
Громадськість: є сумніви у виконанні програми
Тим часом, у незалежних експертів складається враження, що влада неохоче співпрацює з ними і намагається перетягти на себе максимум уваги, а відтак, і коштів міжнародних донорів. При цьому чимало чиновників на місцях не мають належних знань і досвіду, щоб працювати з жертвами торгівлі людьми. Про це каже експерт Вінницької правозахисної групи Лариса Полулях.
Держава може надати статус, наприклад, жертви нелегальної торгівлі людьми. Але чи здатна вона наповнити цей статус?Лариса Полулях
«Держава може надати статус, наприклад, жертви нелегальної торгівлі людьми. Але чи здатна вона наповнити цей статус? Можливо, це буде просто черговий реверанс у бік Євросоюзу. У нас уже є статус інвалідів, який купують за гроші. Відомі випадки, коли чиновники та політики купували собі статус ліквідатора Чорнобильської аварії», – зауважила Лариса Полулях у розмові з Радіо Свобода.
Окрім цього, як зауважує експерт, уряд України має знайти кошти не лише на допомогу жертвам торгівлі людьми, а й на протидію їй. А це підготовка кваліфікованих правників, правоохоронців, прикордонників, соціальних працівників. Проект держбюджету на наступний рік не передбачає подібних чималих витрат, отже, захищати «наташ» та інших «рабів» із України будуть і надалі громадські організації та міжнародні донори, вважає експерт.
