Доступність посилання

ТОП новини

Парламентські вибори на шляху України до ЄС: які тенденції


Брюссель – Вибори нового складу Верховної Ради європейська співдружність вважає іспитом України на демократію та визначальним елементом подальшого розвитку європейсько-українських відносин. Що братимуть до уваги європейці, аналізуючи передвиборну кампанію, вибори та можливі післявиборні сценарії?

Характерно, що за зближення активно виступали традиційні захисники євроінтеграції України – представники Польщі – і у передвиборних закликах колишнього президента Європарламенту Єжи Бузека, і у статтях євродепутатів Павла Залевського чи Яцека Сарьюша-Вольські, які вважають, що від виборів до парламенту та вибрів Президента у 2015-му залежатиме стабільність та процвітання не лише України, а й всього регіону від Балтійського – до Чорного морів.

Впадав у око також нейтральний, але влучний запис у твіттері шведського міністра закордонних справ Карла Більдта, який гласив: «Важливі вибори в Україні… будуть під дуже пильним спостереженням». А останній його твіт свідчить, що «результати екзит-полів виглядають цікаво, але все залежатиме від того, як розподілять крісла у парламенті».

Як відомо, подальше зближення України та Євросоюзу було покладене у пряму залежність від проведення цих виборів, тож протягом дня виборів на Заході інтрига не спадала: у ЗМІ Євросоюзу ширилося чимало інформаційних стрічок, присвячених ситуації в Україні.

Донині європейські політики не приховували того, що справа Юлії Тимошенко залишатиметься у центрі уваги під час підбивання підсумків, оскільки для Європи таке, на їхню думку, незаконне поводження з однією людиною – до того ж головою опозиції – свідчить про хворий стан цілої державної та суспільної системи.

Як зазначив нещодавно голова місії Євросоюзу в Україні Ян Томбінський, «не лише Юлія Тимошенко, а й ціла Україна перебувають у в’язниці», через судову справу щодо колишнього голови уряду.

Трьохскладова позиція ЄС щодо України

Хоча офіційних оцінок лідерів ЄС слід чекати не раніше, ніж у понеділок в другій половині дня, відомо, що взагалі у Європі намітилася доволі чітка трьохскладова позиція. Найперше, проведення вільних і чесних виборів, підсумки яких наразі підбиваються. Але крім цього, у Брюсселі ще й лунають численні зауваження – про потребу припинити вибіркові суди і необхідність реформи Конституції та всієї української правової системи.

Ми знаємо, що вже попередні звіти щодо підготовки до нинішніх виборів були не надто позитивними: Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон та держсекретар США Гілларі Клінтон у своїй спільній заяві вказували на тривожні тенденції.

Згадувалося «використання адміністративного ресурсу на користь кандидатів від правлячої партії». Згадувалися «труднощі, з якими стикалися деякі українські ЗМІ». Головну стурбованість європейці висловили у зв’язку із «проведенням Центральною виборчою комісією закритих зустрічей перед своїми засіданнями та відсутністю представників деяких політичних партій в окружних і дільничних виборчих комісіях».

«Розповсюдження між виборцями фінансових або матеріальних благ – це ще одне явище, яке треба розслідувати», – закликали голови зовнішньополітичних відомств Сполучених Штатів та ЄС.

Клінтон та Аштон також висловлювали жаль, що лідери опозиції були засуджені протягом процесів, які не відповідали міжнародним стандартам, та були позбавлені права участі у парламентських виборах».

Європа врахує відсутність на виборах ув’язнених політиків?

Тож, очевидно, що підбивання підсумків виборів буде включати не лише процес голосування й підрахунок голосів, але й передвиборну кампанію, протягом якої були виявлені згадані порушення. Тому від країн Заходу не слід чекати якихось пом’якшених підходів, адже навіть Єврокомісія перед самими виборами натякнула, що факт відсутності у виборчих списках низки українських опозиціонерів буде взятий до уваги при аналізі відповідності чи невідповідності нинішніх парламентських виборів міжнародним стандартам.

Нарешті, на мою думку, очікування результатів виборів до Верховної Ради призвели й до невизначеності із проведенням традиційного щорічного двостороннього саміту ЄС та України, дати якого ми не знаємо й досі: лідери співдружності звели до мінімуму всі свої контакти із представниками влади Президента Януковича, обмежившись тільки обмінами на суто технічному рівні.

Віталій Єреміца – журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG