Один голос виборця коштував політичним партіям від 20 до півтора тисяч гривень, а у цілому партії-учасники виборчих перегонів витратили на кампанію понад 2,5 мільярди доларів. Ідеться про вартість рекламної кампанії і так званої «матеріальної допомоги» виборцям від суб’єктів виборчого процесу. Про це повідомив політолог Артем Біденко. За його словами, найбільше коштів з розрахунку на одного виборця витратила партія «Україна – вперед!» Наталії Королевської (по півтори тисячі гривень) та Партія регіонів (по 180 гривень). Найменше – ВО «Свобода» – по 20 гривень.
«Ми оцінили, що якби рекламна кампанія відбувалась на ринкових умовах (для всіх), то вартість її була б така: 500 мільйонів доларів США – Партія регіонів, 50 мільйонів – Об’єднана опозиція, 40 – УДАР. Тридцять мільйонів доларів обходилась би кампанія КПУ і 20 – «Свободи». Найбільше витратила на рекламу «Україна – вперед!» – 150 мільйонів американських доларів. По низці партій, які ми називаємо провладними, існує чимало бартерних схем, спеціальних знижок або банальне використання своїх ресурсів. Це коли гроші не фігурують взагалі, а гроші (ресурс) виймаються з однієї кишені і перекладається до іншої», – заявив Біденко.
Ці схеми, використання адміністративного ресурсу не дозволили експертам – політологам та соціологам – надати абсолютно точну інформацію щодо витрат партій на виборчу кампанію-2012, сказав Біденко.
За його словами, вибори продемонстрували безперспективність політики «гречкосійства»: люди брали «матеріальну допомогу» від кандидатів, але голосували, враховуючи особисту прихильність до тієї чи іншої ідеології.
«Ми оцінили, що якби рекламна кампанія відбувалась на ринкових умовах (для всіх), то вартість її була б така: 500 мільйонів доларів США – Партія регіонів, 50 мільйонів – Об’єднана опозиція, 40 – УДАР. Тридцять мільйонів доларів обходилась би кампанія КПУ і 20 – «Свободи». Найбільше витратила на рекламу «Україна – вперед!» – 150 мільйонів американських доларів. По низці партій, які ми називаємо провладними, існує чимало бартерних схем, спеціальних знижок або банальне використання своїх ресурсів. Це коли гроші не фігурують взагалі, а гроші (ресурс) виймаються з однієї кишені і перекладається до іншої», – заявив Біденко.
Ці схеми, використання адміністративного ресурсу не дозволили експертам – політологам та соціологам – надати абсолютно точну інформацію щодо витрат партій на виборчу кампанію-2012, сказав Біденко.
За його словами, вибори продемонстрували безперспективність політики «гречкосійства»: люди брали «матеріальну допомогу» від кандидатів, але голосували, враховуючи особисту прихильність до тієї чи іншої ідеології.