Незважаючи на те, що остаточних офіційних результатів виборів ЦВК ще не оголосила, вже можна зробити низку висновків. Ще в понеділок, тобто наступного дня після голосування, українська та світова спільнота в один голос заявили, що парламентські вибори-2012 стали найбруднішими за всю новітню українську політичну історію. Чому так сталося?
Небезпечна «мажоритарка»
Стає все більш очевидним, що основна маса порушень обумовлена виборчим законом із мішаною пропорційно-мажоритарною системою, який, на превеликий жаль, ще рік тому підтримала опозиція в обмін на технічні поступки. Останні, як тепер є зрозумілим, не стали на заваді порушенням у ході проведення виборів. Перехід до мажоритарної системи виборів у країні з несталою демократією та невисоким рівнем правової і політичної культури став не просто шкідливим, а й небезпечним для українських реалій. Тотальний підкуп виборців мажоритарниками, використання з цією метою не тільки приватних, а й бюджетних коштів у поєднанні з використанням адміністративного ресурсу мало цього разу безпрецедентний характер.
Легалізована через мажоритарну систему «гречка» призвела до знецінення і спотворення політичних та ідеологічних цінностей. Замість політичного розвитку нації відбувається її регрес. Єдиним винятком з цього стала столиця України, де, незважаючи на масовий підкуп виборців, постійні «благодійні» акції від кандидатів, кияни зробили свій вибір, що називається, «по совісті». Є надія, що у майбутньому українське суспільство підхопить цю тенденцію та зрозуміє значимість свого вибору.
Вихід з такої ситуації лише один – відмова від виборів за мішаною системою та перехід до пропорційної системи виборів із відкритими регіональними партійними списками. Саме цю пропозицію ми чули ще два роки тому і від глави держави, і від провладної партії, і від опозиційних політиків, але, що називається, віз і нині там. Поточні політичні інтереси стали вище від ідеалів демократичного розвитку.
Відтак одним із першочергових завдань нової Верховної Ради є ухвалення Виборчого кодексу, який би закріпив цю прогресивну систему. Тим більше, що з огляду на тенденцію делегітимізації влади ймовірність проведення позачергових виборів зростає.
Важливо не як голосують, а як рахують?..
Гостро на цих виборах постала проблема підрахунку голосів та встановлення результатів виборів в округах. Численні випадки переписування протоколів, їхнє повернення для «уточнення», зміни даних на сайті Центральної виборчої комісії при опрацьованих 100% протоколів, маніпуляції з бюлетенями – найпоширеніші технології, якими намагалися скористатися «непрохідні» кандидати.
У зв’язку з цим у виборчому законодавстві необхідно кардинально вдосконалити нині чинну систему підрахунку, в тому числі і за рахунок використання електронних засобів фіксації волевиявлення та суттєвого скорочення строків для встановлення результатів виборів Центральною виборчою комісією з нинішніх 15 до 5 діб. Дивно, що в третьому тисячолітті, епоху інформаційних технологій, зберігаються ще стандарти минулого століття.
Суспільний запит на справедливість
Виразними видалися і самі результати виборів за пропорційною системою. Адже значну підтримку суспільства (10% і більше відсотків) отримали партії з чітким артикульованим запитом на справедливість – Комуністична партія України та ВО «Свобода».
Це свідчить, передусім, про радикалізацію вимог громадян України щодо забезпечення соціальної справедливості, їхнє невдоволення умовами життя та розподілом матеріальних і соціальних благ.
Микола Оніщук – президент Інституту правової політики, екс-міністр юстиції
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Небезпечна «мажоритарка»
Стає все більш очевидним, що основна маса порушень обумовлена виборчим законом із мішаною пропорційно-мажоритарною системою, який, на превеликий жаль, ще рік тому підтримала опозиція в обмін на технічні поступки. Останні, як тепер є зрозумілим, не стали на заваді порушенням у ході проведення виборів. Перехід до мажоритарної системи виборів у країні з несталою демократією та невисоким рівнем правової і політичної культури став не просто шкідливим, а й небезпечним для українських реалій. Тотальний підкуп виборців мажоритарниками, використання з цією метою не тільки приватних, а й бюджетних коштів у поєднанні з використанням адміністративного ресурсу мало цього разу безпрецедентний характер.
Легалізована через мажоритарну систему «гречка» призвела до знецінення і спотворення політичних та ідеологічних цінностей. Замість політичного розвитку нації відбувається її регрес. Єдиним винятком з цього стала столиця України, де, незважаючи на масовий підкуп виборців, постійні «благодійні» акції від кандидатів, кияни зробили свій вибір, що називається, «по совісті». Є надія, що у майбутньому українське суспільство підхопить цю тенденцію та зрозуміє значимість свого вибору.
Вихід з такої ситуації лише один – відмова від виборів за мішаною системою та перехід до пропорційної системи виборів із відкритими регіональними партійними списками. Саме цю пропозицію ми чули ще два роки тому і від глави держави, і від провладної партії, і від опозиційних політиків, але, що називається, віз і нині там. Поточні політичні інтереси стали вище від ідеалів демократичного розвитку.
Відтак одним із першочергових завдань нової Верховної Ради є ухвалення Виборчого кодексу, який би закріпив цю прогресивну систему. Тим більше, що з огляду на тенденцію делегітимізації влади ймовірність проведення позачергових виборів зростає.
Важливо не як голосують, а як рахують?..
Гостро на цих виборах постала проблема підрахунку голосів та встановлення результатів виборів в округах. Численні випадки переписування протоколів, їхнє повернення для «уточнення», зміни даних на сайті Центральної виборчої комісії при опрацьованих 100% протоколів, маніпуляції з бюлетенями – найпоширеніші технології, якими намагалися скористатися «непрохідні» кандидати.
У зв’язку з цим у виборчому законодавстві необхідно кардинально вдосконалити нині чинну систему підрахунку, в тому числі і за рахунок використання електронних засобів фіксації волевиявлення та суттєвого скорочення строків для встановлення результатів виборів Центральною виборчою комісією з нинішніх 15 до 5 діб. Дивно, що в третьому тисячолітті, епоху інформаційних технологій, зберігаються ще стандарти минулого століття.
Суспільний запит на справедливість
Виразними видалися і самі результати виборів за пропорційною системою. Адже значну підтримку суспільства (10% і більше відсотків) отримали партії з чітким артикульованим запитом на справедливість – Комуністична партія України та ВО «Свобода».
Це свідчить, передусім, про радикалізацію вимог громадян України щодо забезпечення соціальної справедливості, їхнє невдоволення умовами життя та розподілом матеріальних і соціальних благ.
Микола Оніщук – президент Інституту правової політики, екс-міністр юстиції
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
