Доступність посилання

ТОП новини
15 листопада 2019, Київ 23:22

Безкоштовна медицина надто дорога для українців – лікар з Бельгії


Лікар Василь Галушка під час підкорення найвищої гори Західної Європи Монблану
Українцеві в Бельгії дешевше лікуватися, ніж українцеві в Україні, ділиться своїм парадоксальним досвідом український медичний фахівець українського походження з бельгійського міста Антверпена Василь Галушка. Протягом 22 років він працює асистентом нейрохірурга в лікарні святого Августина, де проводится більше 100 операцій щодня і понад 25 тисяч операцій в рік. За час роботи в Бельгії йому доводилося консультувати не одного українця, і в окремих випадках навіть допомагати з організацією лікування у Бельгії. На його думку, українці дуже дорого змушені платити за «безкоштовну» медицину, даючи хабарі, отримуючи неякісне медичне обслуговування, ризикуючи отримати неякісні чи непотрібні ліки. Василь Галушка вважає, що Україні якнайшвидше потрібна страхова медицина, яка б уможливила контроль з боку суспільства за якістю медичних послуг. Та і самим українцям час зрозуміти, що дбати про своє здоров’я потрібно самим, наголошує пан Галушка.

– Що відрізняє підхід до здоров’я в Бельгії і в Україні, на державному та індивідуальному рівні?
В Україні, на жаль, офіційно медицина є безкоштовна, як це залишилося від Радянського Союзу

– Якщо взяти в цілому, на державному рівні в Бельгії уже з 1947 року існує страхова медицина. Це означає, що кожний роботодавець частину із зарплати кожного працівника відраховує в страхові компанії. Є різні відділення: ліберальні чи християнсько-демократичні, соціалістичні, незалежні. І ці страхові компанії домовляються з профспілкою лікарів про те, скільки кожна процедура коштує. Страхова компанія оплачує лікарям за кожну процедуру, яку зробив лікар.

В Україні, на жаль, офіційно медицина є безкоштовна, як це залишилося нам від Радянського Союзу. Насправді всі ми чудово розуміємо, що медицина не є безкоштовною, і вона не може бути безкоштовною, вона є надзвичайно дорога, і особливо для людей в Україні.

Я маю багато друзів в Україні, які регулярно до мене звертаються з найрізноманітнішими проблемами, за допомогою чи консультацією. І це невеличкий приклад того, що сталося: буквально не так давно звернувся до мене мій хороший друг, також лікар. У нього виникла проблема – гідронефроз нирки, збільшення нирки, що викликало гіпертонічний криз, різке збільшення кров’яного тиску. Він тоді почав звертатися, дізнаватися, що йому робити. Він звернувся до лікарів в Чернівцях, Львові, в Рівному і в Києві.

Всі ці спеціалісти йому спочатку радили видаляти цю нирку. Але перед тим хоча б зняти гостру ситуацію, йому необхідно було знизити тиск, цю кісту, яка створилася, забрати, або хоча б опорожнити. Він звернувся аж до лікаря в Києві, який погодився йому це зробити. Тільки за один катетер він заплатив 800 доларів для того, щоб провести цю процедуру!

В результаті він звернувся до мене, я домовився про консультацію до хорошого спеціаліста – професора пана Ван Дьорсен – це один із найкращих нефрохірургів у Бельгії. Приїхали до нього, зробили дослідження. За консультацію у цього професора він заплатив тільки 30 євро. Після цього дослідження, яке було проведено через сканер, професор порадив: «Не треба нічого видаляти!»

Єдине, що для нього було потрібно – це звернутися до хорошого кардіолога, який би відкоригував би медикаментозно кров’яний тиск. З цим він може жити, можливо, до глибокої старості, нічого видаляти не треба. Зверніть увагу на різницю: 800 доларів за процедуру з катетером у Києві, а з іншого боку, 30 євро за консультацію професора в Антверпені, в результаті якої пацієнтові нічого не потрібно було видаляти.

– Як Ви можете пояснити це? Низьким рівнем підготовки українських лікарів чи відсутністю необхідного медичного обладнання для того, щоб провести цю консультацію? Поставити правильний діагноз?
Інтернаціональна медицина в основному спілкується англійською мовою. А наші, на жаль, лікарі не всі володіють англійською

– Щоб бути хорошим спеціалістом в будь-якій галузі, необхідно, на мій погляд, три речі: людина повинна мати хорошу освіту і мати в тому трошки дар. Щодо якісних спеціалістів, такий приклад. У Заліщиках мільярдер Фірташ інвестував масу грошей, щоб зробити із Заліщицької районної лікарні сучасний медичний заклад. Я там був – прекрасна лікарня! Гарно відреставрована, завезена апаратура. Проблема тільки в тому, що немає спеціалістів, щоб працювати на цій апаратурі. Є апаратура для артроскопії колінного суглоба (в Бельгії це робить будь-який ортопед), там є 5 спеціалістів, і ніхто не вміє це робити. Ви можете доставляти апаратуру, але повинні бути готові спеціалісти, повинні дати їм можливість виїжджати за кордон, повинні їм дати можливість спілкуватися з іншими, проходити відповідні курси. Спеціалісти повинні також володіти англійською мовою, що дуже важливо. Тому, що хочемо ми це чи не хочемо, але інтернаціональна медицина в основному спілкується англійською мовою. А наші, на жаль, лікарі не всі володіють англійською. Це – перше.

Друге: матеріально-технічна база, звичайно, також потрібна. Це означає – мати хорошу діагностичну апаратуру, мати хорошу базу для операцій чи для діагностики чи для медикаментів, але якісних медикаментів, а не підроблених – це є друга матеріально-технічна база.

І третє, треба це часто вміти робити. Водій, який два рази на рік їздить машиною, чи водій, який щодня їздить машиною, це є велика різниця.

Якщо ці три речі присутні, ви маєте хороших спеціалістів в будь-якій галузі, не має значення, чи ти хірург, чи ти якийсь інший спеціаліст.

– В Україні протягом останніх 50 років скорочується такий важливий показник, як тривалість життя. Що, на Вашу думку, потрібно змінити у ставленні української держави і у ставленні самих українців до свого здоров’я, щоб ці показники почали знову зростати?
Повинно змінитися ставлення до свого здоров’я у самих людях

– Ви правильно сказали, не тільки на рівні держави, повинно змінитися ставлення до свого здоров’я у самих людях. Середня очікувана тривалість життя людини в Бельгії складає 78 і 82 роки для чоловіка і жінки, проти 65 і 75 в Україні.

В першу чергу, повинна пройти якась реформа в медицині, тому що в моїх очах медицина – одна із найкорумпованіших систем в Україні, як на рівні лікарень, лікування, так і на рівні фармацевтики.

Тільки недавно прочитав в «Українській правді» про те, що один міністр ледь не помер тому, що отримав запалення легень, і його лікували антибіотиками. Нічого не допомагало, а через три дні з’ясувалося, що ці антибіотики підроблені.

Цей міністр не помер, а в мене виникає запитання: а скільки таких людей померло? Скільки людей простих просто померло через неякісні або підроблені медикаменти?

Статистика говорить що 60% медикаментів в Україні є підроблені. І це дуже важлива річ, що держава повинна сама не тільки взяти контроль, але врешті-решт повинна виникнути також страхова медицина, щоби люди не пхали тим лікарям гроші в кишені, а щоб просто страхова компанія їм оплачувала це лікування.

І трете, в моїх очах що повинно також змінитися, це – людина сама. Людина сама повинна піклуватися про своє здоров’я, повинна сама турбуватися: що я їм, що я п’ю, чи я рухаюся, чи не рухаюся – дуже мало цього є в Україні.

Моя дружина бігає марафон. Вони проводяться майже в усіх кутках світу, починаючи з Північного полюса і закінчуючи в пустелях Сахари. Але в Києві жодного марафону не проводиться. В Європі проводяться марафони не один раз на рік, в Києві проводиться максимум один напів-марафон. Це говорить про сам погляд людей на стан здоров’я.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

Дивитись коментарі (4)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG