Доступність посилання

ТОП новини
20 листопада 2019, Київ 08:29

Чи вдасться балтійським країнам спільно вирішити енергетичні проблеми?


Рига – У країнах Балтії обговорюють підсумки енергетичного саміту «Енергетика в Балтійському регіоні-2012. Разом сильніші?», який завершився у Таллінні 15 листопада. Експерти попереджають, що «перетягування ковдри» в енергетиці невигідне маленьким державам, але, як виглядає, балтійські політики не в усьому змогли домовитися.

В країнах Балтії донедавна основними джерелами енергетики була Іґналінська АЕС, гідростанції і російський газ. Після закриття Іґналіни значні сподівання покладали на будівництво нової Вісаґінської АЕС у Литві. Однак після того, як на референдумі литовські виборці проголосували проти нової атомної станції, ситуація в енергетичному плані в країнах Балтії стала доволі непевною.

На Балтійському енергетичному саміт у Таллінні йшла мова про те, що варіантом вирішенням енергетичної проблеми могло б стати будівництво терміналу зрідженого газу та розвиток відновлювальних джерел енергії, зокрема, вітрової, сонячної та біоенергії.

В рамках довгострокової енергетичної стратегії Європейська комісія ухвалила рішення про будівництво у Балтії терміналу зрідженого газу.

Директор Центру дослідження Балтії й Росії Володимир Юшкін сказав Радіо Свобода, що зріджений газ є оптимальним варіантом для цього регіону.
Використання зрідженого газу – це найпростіше й дешевше, ніж атомна енергетика

«Використання зрідженого газу – це найпростіше й дешевше, ніж атомна енергетика. У нас є спеціалісти, мережі постачання і компанії продажу. Зрозуміло, що треба робити, однак не зрозуміло, чи зможуть політики домовитися зробити це найоптимальнішим способом», – зауважив Володимир Юшкін.

Бракує політичної волі

Наразі Латвія, Литва та Естонія не могли досягти політичного рішення, в якій з країн будувати термінал. Тому Єврокомісія розглядає можливість, що термінал зрідженого газу із залученням фінансування ЄС збудують у Фінляндії.

За словами професора Балтійської міжнародної академії, головного редактора журналу «Балтійський курс» Ольги Павук, балтійські країни повинні більше співпрацювати.

«Якщо б ми більше взаємодіяли у сфері енергетики, а не «перетягували ковдру» кожний на себе, то Латвія отримала б проект будівництва терміналу зрідженого газу, оскільки були усі підстави, щоб він був саме тут», – зауважила Ольга Павук.

За її оцінкою, нині у найбільш скрутному становищі з точки зору енергетики виявилася Литва, яка з закриттям Іґналінської АЕС перетворилася з експортера електроенергії на імпортера.

Водночас Литва, усвідомлюючи небезпеку енергетичної залежності від російського «Газпрому», першою з країн Балтії націоналізувала газову трубу, що пролягає литовською територією.

Уряд Естонії також пропонує змінити закон про природний газ, який, зокрема, передбачає продаж естонським концерном Eеsti Gaas, основним власником якого є російський «Газпром», своєї газорозподільної мережі.

Ольга Павук вважає, що балтійські країни, скоріш за все, окремо вирішуватимуть свої енергетичні проблеми. Литва вже будує свій термінал зрідженого газу, Латвія вважається вагомим енергетичним центром в регіоні, бо має Інчукалнське газосховище, а Естонія активно розвиває вітропарки й видобуток сланцевого газу.

Дивитись коментарі (1)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG