Юрій Сіканов, головний герой документального фільму естонського режисера Маріанни Каат «Шахта № 8», потрапив у макіївський шпиталь. Його побили битою. Зараз хлопець у задовільному стані, розповів Радіо Свобода лікар Сергій Румянцев. Вже проведені дві операції, але необхідно хлопцеві встановити спеціальні пластини, бо в іншому випадку він не зможе прожувати навіть м’якоть хліба. Щоб Юрій не залишився інвалідом, на лікування потрібно понад 10 тисяч гривень.
Наразі не знаємо подробиць цієї страшної історії та й мало віриться, що міліція все з’ясує.
У фільмі «Шахта № 8», який знімався у 2008-2010 роках, розповідається про життя 15-річного хлопця Юрія Сіканова, який утримує свою родину, працюючи на нелегальних шахтах-копанках на Донбасі. Після стрічки зачинили копанки, у головного героя почались проблеми з міліцією і мешканцями. Людям не сподобалось, що Юрій і його товариш розповіли правду, бо на копанці можна було заробити до 5 тисяч гривень. Звісно, що правда не сподобалась і власникам шахт.
Фільм про донецького підлітка побачили на фестивалях у 30 країнах, але в Україні, його, з не зовсім зрозумілих причин, зняли з програми Docudays. Стрічку продемонстрували поза конкурсом.
В одному з інтерв’ю автор фільму Маріанна Каат наголосила: «Найбільшою метою «Шахти № 8» для мене був захист тих дітей, що стали її головними героями. Адже у них виникло безліч проблем через вихід стрічки, і крім мене, а я живу в іншій країні, ніхто про них думати не збирається. І, на щастя, мені вдалося, а лист привернув увагу навіть тих, хто цим у принципі не цікавиться. Тож він навіть зіграв нам на руку – тепер на нашому боці і журналісти, і суспільна думка. Головне, що цей хлопець завдяки моєму фільму та перипетіям навколо нього фактично переосмислив усе своє життя».
Юрій Сіканов переосмислив життя, не працював на копанках, має мрію про власне кафе, хоче кращого життя, не такого, як на копанках Донбасу. Але яким буде його фізичний і психологічний стан після побиття... І чи помстились хлопцеві за правду? Чи це було намагання залякати інших, щоб не «висувались», а жили за встановленими рабськими законами?
Нині людська небайдужість і турбота можуть допомогти хлопцеві зберегти не лише життя, але й віру.
Номер банківської карточки Юрія Сіканова ПриватБанку 5211 5374 1725 8378.
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Наразі не знаємо подробиць цієї страшної історії та й мало віриться, що міліція все з’ясує.
У фільмі «Шахта № 8», який знімався у 2008-2010 роках, розповідається про життя 15-річного хлопця Юрія Сіканова, який утримує свою родину, працюючи на нелегальних шахтах-копанках на Донбасі. Після стрічки зачинили копанки, у головного героя почались проблеми з міліцією і мешканцями. Людям не сподобалось, що Юрій і його товариш розповіли правду, бо на копанці можна було заробити до 5 тисяч гривень. Звісно, що правда не сподобалась і власникам шахт.
Фільм про донецького підлітка побачили на фестивалях у 30 країнах, але в Україні, його, з не зовсім зрозумілих причин, зняли з програми Docudays. Стрічку продемонстрували поза конкурсом.
В одному з інтерв’ю автор фільму Маріанна Каат наголосила: «Найбільшою метою «Шахти № 8» для мене був захист тих дітей, що стали її головними героями. Адже у них виникло безліч проблем через вихід стрічки, і крім мене, а я живу в іншій країні, ніхто про них думати не збирається. І, на щастя, мені вдалося, а лист привернув увагу навіть тих, хто цим у принципі не цікавиться. Тож він навіть зіграв нам на руку – тепер на нашому боці і журналісти, і суспільна думка. Головне, що цей хлопець завдяки моєму фільму та перипетіям навколо нього фактично переосмислив усе своє життя».
Юрій Сіканов переосмислив життя, не працював на копанках, має мрію про власне кафе, хоче кращого життя, не такого, як на копанках Донбасу. Але яким буде його фізичний і психологічний стан після побиття... І чи помстились хлопцеві за правду? Чи це було намагання залякати інших, щоб не «висувались», а жили за встановленими рабськими законами?
Нині людська небайдужість і турбота можуть допомогти хлопцеві зберегти не лише життя, але й віру.
Номер банківської карточки Юрія Сіканова ПриватБанку 5211 5374 1725 8378.
Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
