Доступність посилання

ТОП новини

Україна збільшить кількість об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?


Київ – Україна розширила список об’єктів, які пропонує залучити до світової спадщини ЮНЕСКО. Тепер їх 15: лави претендентів поповнили дві номінації з Криму. Між тим у Міністерстві культури наголошують, що на позитивне рішення щодо більшості цих пам’яток очікувати не варто, адже Україна, мовляв, не вміє довести їхню світову значущість. Водночас експерти наголошують, що проблеми мають і ті українські об’єкти, які вже набули відповідного статусу, і називають причину: недосконалість політики щодо охорони та захисту цих пам’яток.

Дві номінації, якими Україна поповнила попередній список об’єктів, які пропонуватиме до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – це місто Бахчисарай та «печерні міста» Кримської Готії – Мангуп-Кале і Ескі-Кермен. Водночас Кам’янцю-Подільському до цього переліку потрапити так і не вдалося. А все через те, що експерти спершу неправильно визначили об’єкт його номінації, пояснює директор Департаменту культурної спадщини і культурних цінностей Міністерства культури Віктор Вечерський.
Шкода, що не пройшов Кам’янець. Як унікальне спільне творіння природи і людини, він є неповторним у Європі
Віктор Вечерський

«Дуже шкода, що не пройшов Кам’янець. Як унікальне спільне творіння природи і людини, він є неповторним у Європі. Де ви в Європі ще знайдете, наприклад, міст, який поєднує два правих береги однієї і тієї ж річки? Якщо за Кам’янець серйозно взятися і зробити нормальне номінаційне досьє з максимальним залученням міжнародних експертів, то ця номінація матиме свої перспективи», – каже він.

Між тим, Віктор Вечерський зауважує: усі 15 українських об’єктів, які, в разі позитивного рішення ЮНЕСКО, мають шанси стати всесвітньою спадщиною, нині забезпечені відповідною обліковою і науково-проектною документацією, а також мають належне адміністрування.

Натомість він зазначає, що над представленням своїх пам’яток світовій спільноті Україна повинна ще суттєво попрацювати. Адже деякі номінанти стоять у попередньому списку ще від 1998 року. Головним чином – через невміння України довести ЮНЕСКО їхню світову значущість, каже Віктор Вечерський.

Політика заважає історії?

Водночас потрапити до всесвітньої спадщини українським об’єктам заважає і відсутність правильної культурної політики, на чому наголошує віце-президент Українського комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS) Олена Сердюк. На її думку, це також зумовлює і значні проблеми навіть з тими п’ятьма українськими об’єктами, які ЮНЕСКО вже визнала.
Адміністрації заповідників уповноважені управляти не тільки пам’яткою, а всією ситуацією, що відбувається довкола
Олена Сердюк

«Проблеми наших пам’яток і проблеми з тим, що сьогодні відбувається у буферних зонах, – наслідок нашої пасивності, зокрема адміністрації заповідників, які уповноважені управляти не тільки пам’яткою, а всією ситуацією, що відбувається довкола, і розуміти її хоча б на рівні документів. А таких документів сьогодні ні по Лаврі, ні по Софії Київській не існує», – наголошує вона і додає, що нині багато культурних пам’яток України страждають від агресивного ставленням до них з боку «урбанізованого суспільства».

5 проти 15

Наразі ж до офіційного списку всесвітніх культурних пам’яток ЮНЕСКО входять 5 українських об’єктів: Софія Київська та Києво-Печерська лавра, історичний архітектурний ансамбль центру Львова, частина геодезичної лінії Струве, букові праліси Карпат, а також Резиденція митрополитів Буковини і Далмації. Остання потрапила до цього переліку у 2011 році.

Між тим, у Міністерстві культури запевняють, що інформація щодо можливого позбавлення Софії Київської та Києво-Печерської лаври статусу всесвітньої культурної пам’ятки наразі не більше, ніж чутки. Кажуть, що «бути вилученим зі списку ЮНЕСКО набагато складніше, ніж потрапити до нього».

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG