Доступність посилання

ТОП новини

Право на лідерство – наступний крок для жінок в Англіканській церкві


Руїни Тінтернського абатства – британці побоюються, що їхні церкви перетворяться на порожні пам’ятники
Англіканці готуються здійснити наступний крок у розширенні прав і ролі жінок у церкві. Двадцять років тому жінки отримали право бути священнослужителями, а цього тижня заплановані голосування з приводу надання права жінкам бути єпископами.

Генеральний синод Англіканської церкви береться за голосування щодо цього питання вже вдруге. Перша спроба була відкладена у липні цього року.

Насправді великої суперечки в Англіканській церкві щодо висвячення жінок у сан єпископів уже фактично немає. Більшість церковних лідерів, священнослужителів та мирян підтримують це.

Джен МакФарлейн, яка вже 13 років виконує обов’язки архідиякона, пояснює причини затримки.

Ми погодилися шанувати погляди меншості і трохи зачекати, а також спробувати сформулювати новий закон так, щоб тримати нас разом
Джен МакФарлейн
«Ми могли сказати, що оскільки переважна більшість церкви хоче бачити жінок-єпископів, то ми зробимо це схваленням одного простого пункту до церковного закону. Але ми цього не зробили. Ми погодилися шанувати погляди меншості і трохи зачекати, а також спробувати сформулювати новий закон так, щоб тримати нас разом. Але тепер ми просимо представників меншості також піти на компроміс – шанувати погляди більшості і проголосувати за нове законодавство 20-го листопада», – закликала архідиякон Норвіча Джен МакФарлейн.

Жінки-священнослужителі у церквах Англії офіційно з’явилися 1994 року. Зараз це нікого не дивує, а проти висвячення жінок у єпископи виступає лише жменька затятих традиціоналістів, які вважають, що, згідно з Біблією, лідерами церкви повинні бути лише чоловіки.

Проти – меншість

Цю традицію також хочуть зберегти ті, хто дбає про близькість з іншими гілками Англіканської церкви у світі, зокрема в Африці, де розділення ролей жінок і чоловіків досі залишається невід’ємною рисою життя.

Традицію підтримують також ті англіканці, які почувають себе близькими до католицької церкви, де дотримуються давніх законів і принципів.

Тим часом набагато суперечливішим питанням для більшості традиційних християнських церков, і для англіканців також, залишаються питання оцінки гомосексуальних взаємин і можливість одностатевих шлюбів. На цю тему суперечки настільки болісні, що починати їх наважуються нечасто.

Англіканська церква має особливо роль в країні, бо вона тісно пов’язана з державними інституціями. Церкву очолює глава держави – королева. Чільні представники церкви мають гарантовані місця у верхній палаті парламенту – Палаті лордів.

Значною мірою процеси в церкві Англії є відображенням змін у самій країні і поглядів суспільства.

Можливо, більш тривожною ознакою часу для тих, хто вболіває за церковні традиції, стало те, що в останні роки відвідуваність храмів різко знизилася.

Британці щораз менше дотримуються релігійних традицій, хоча досі четверо з десяти мешканців Англії вважають себе належними до Англіканської церкви, яка на Різдво збирає у своїх храмах принаймні три мільйони вірних.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG