Доступність посилання

ТОП новини
21 листопада 2019, Київ 07:52

Ще одна Кремнієва долина може розташуватися у Чилі


У Чилі вже є кілька важливих наукових центрів, як-то база телескопа Blanco
Чилійське Сантьяго потрапило у рейтинг 20 перспективно найбільш сприятливих екосистем для інновацій і бізнесу. Очолює перелік американська Кремнієва долина, є у ньому, до слова, і Москва (вона на 14-му місці). Однак ЗМІ звертають увагу саме на країни, які замикають двадцятку, і пояснюють, у чому може бути їхній успіх. Тим часом вчені цього тижня обговорюють планету без атмосфери й кризу середнього віку у мавп.

«Наступні «фейсбук» чи «гугл» можуть народитися у чилійському Сантьяго чи індійському Бангалорі», – пише цього тижня New Scientist. Видання розповідає: обидва міста потрапили у топ потенційних майбутніх конкурентів американської Кремнієвої долини – найсприятливішій нині екосистемі для інновацій і старту бізнесу. Рейтинг упорядкували компанії Startup Compass та Telefonica Digital – на основі висновків 50 тисяч підприємців.

New Scientist вважає, що Чилі потрапило у рейтинг цілком заслужено, і нагадує про Start-Up Chile Project, започаткований урядом цієї країни. Згідно з ініціативою, кожен перспективний підприємницький проект отримає 40 тисяч доларів для старту втілення на території Чилі. Якихось особливих умов немає, хіба що один із представників нової ініціативи має залишитися у країні щонайменше на півроку.

Перший етап проекту має завершитися до 2014 року. До цього часу чилійський уряд має намір забезпечити стартап для тисячі фірм. Критики проекту кажуть, що ініціатива є лише пустою розтратою бюджетних коштів, однак із цим категорично не погоджується головний ідеолог – президент Чилі Себастьян Пінера.

«Ми приведемо у Чилі людей із хорошими ідеями, з підприємницькими здібностями та ентузіазмом започаткувати бізнес у нашій країні», – цитує Пінеру CNN. «Те, чому вони можуть навчити наших людей, є дуже цінним», – впевнений чилійський президент.

Його мета – перетворити країну на важливий південноамериканський інноваційний і підприємницький центр. Пінера переконаний, що успішне майбутнє Чилі залежить від налагодження сприятливого клімату для інновацій та бізнесу.

CNN пише про враження Маріано Косталеса – засновника онлайн-платформи Uniplaces, який отримав шанс втілити свою бізнес-ідею на кошти чилійського уряду. Він каже: до прибуття у Сантьяго не мав якихось особливих очікувань. «Але коли приїхав, я був вражений цією країною, тим, що сюди можна просто приїхати й розпочати свій бізнес, і все працює так, як тобі пообіцяли», – каже Косталес.

Розвиток країни через інновації й створення сприятливих умов для бізнесу – напрямок, у якому Чилі рухається останні десятиліття. У 2010 році Чилі стала першою південноамериканською країною, яка вступила в Організацію з економічної співпраці і розвитку (OECD) – міжнародне об’єднання зі стимулювання вільних ринків. Окрім того, протягом останніх років Чилі вражає деякими цікавими соціально-економічними показниками: наприклад, 20% успішних стартаперів тут – жінки.

Карлик без атмосфери

Астрономи Європейської південної обсерваторії з’ясували, що карликова планета Макемаке (названа на честь одного з богів корінних жителів острова Пасхи), на відміну від свого сусіда Плутона, не має атмосфери (або ж, якщо й має, то хіба що тонку метанову оболонку).

Діаметр Макемаке становить від 50% до 75% діаметра Плутона, за розміром вона займає третє місце серед об’єктів поясу Койпера. До цієї області Сонячної системи належить також вже згаданий Плутон, а також Ірида – наймасивніша з нині відомих карликових планет нашої системи. Однак якщо раніше характеристики Макемаке ставили в один ряд із Плутоновими, то нині вчені порівнюють її вже з Іридою, яка теж не має помітної атмосфери.

Те, що Макемаке не має газової оболонки, підтвердили результати вимірювання щільності цієї планети. Таке дослідження вдалося зробити завдяки проходженню Макемаке по лінії світла однієї з зірок: «зіркове затемнення», яке астрономи називають «покриттям», спостерігали у квітні минулого року, його зафіксували три телескопи Європейської південної обсерваторії.

Маючи попередні дані спостережень за Макемаке, група вчених під керівництвом Хоче Луїса Ортиза з Астрофізичного інституту Андалусії в Іспанії об’єднала їх із інформацією, отриманою під час згаданого «зіркового затемнення». Варто зазначити, що у випадку Макемаке таке покриття відбувається вкрай рідко, адже планета рухається у тій області неба, де зірок відносно мало.

«Коли Макемаке пройшла між Землею і зіркою й на якийсь час закрила від нас її світло, зірка зникла з поля зору, а потім знову з’явилася – але раптово, а не поступово. Це значить, що у цієї карликової планети немає якоїсь суттєвої атмосфери», – пояснює Ортиз. Він зазначає, що за наявності у небесного тіла атмосфери це відбувається поступово, оскільки частина світла розсіюється у газовій оболонці.

За підрахунками астрономів, максимальний тиск газу на Макемаке не перевищує 12 мільярдних тиску атмосфери Землі, що у 250 разів менше, ніж тиск на Плутоні.

«Той факт, що ми не виявили ніяких слідів повноцінної атмосфери, свідчить про те, як багато нам іще належить з’ясувати про властивості цих далеких об’єктів», – підсумовує Ортиз. Він додає, що його команді також вдалося суттєво уточнити розміри, щільність та альбедо карликової планети, тобто частку випромінювання, що відбивається від її поверхні.

Мавпи теж переживають кризу

«Можливо, шимпанзе й орангутани і не беруться ні з того ні з сього за уроки серфінгу і не розпочинають спонтанно кар’єру кондитерів, однак вони також схильні до так званої кризи середнього віку», – пише цього тижня журнал Nature. Видання посилається на результати дослідження, під час якого вчені проаналізували… рівень задоволення життям і щастя серед цих мавп.

Журнал Nature нагадує, що під час кризи середнього віку, яка у людей може тривати з кінця 30-річного віку до 50-ліття, чоловіки й жінки в усьому світі, незалежно від їхнього статусу й доходів, переживають суттєвий емоційний занепад. Психолог Александр Вайс з Університету Единбурга та його команда зацікавилися питанням, чи завжди на таку психологічну кризу впливають соціально-економічні чинники. Для цього вони вдалися до аналізу поведінки мавп. Відіграв роль і інтерес до питання про те, що якщо мавпи і справді є предками людини, чи схильні вони переживати ті самі емоційні перепади, що і їхні ймовірні нащадки.

Учені дослідили 508 представників шимпанзе й орангутанів різного віку і різної статі. Для аналізу причин і особливостей «емоційного дискомфорту», який переживають мавпи, науковці звернулися за допомогою до працівників зоопарків, волонтерів, ветеринарів та колег-дослідників, які працювали з мавпами-«респондентами» й добре знали їхню поведінку. Щоб проаналізувати особливості кризи середнього віку у мавп, вчені обрали три основних критерії: загальний настрій тварин; їхнє задоволення чи незадоволення від комунікації; успіхи у досягненні визначених цілей, як-то, наприклад, добування їжі. Група дослідників також запитала у людей-учасників аналізу: наскільки б вони почувалися щасливими на місці своєї мавпи.

Вайс і його команда підсумували, що у мавп криза припадає на кінець двадцяти- та на початок тридцятирічного віку. Якраз у цей період їхня поведінка може час від часу різко змінюватися. Звісно, жартує Вайс, мова не йде про те, що мавпи спонтанно вирішують купити собі дорогу червону машину. Однак, каже вчений, якщо говорити, наприклад, про самців шимпанзе й орангутанів, то вони демонструють неабияку охоту до спарювання.

BBC Ukrainian посилається на співавтора доповіді Ендрю Освальда з Ворікського університету, який вивчає питання щастя і задоволення серед людей вже понад 20 років.

«Однією з причин того, чому ми хотіли отримати інформацію про мавп, є той факт, що серед людей U-подібна крива (так у науці називають кризу середнього віку – ред.) виглядає абсолютно ідентично, коли статистика враховує такі фактори, як рівень освіти, доходів та сімейний стан», – зазначає він. Ендрю Освальд каже, що був просто приголомшений, виявивши ідентичну U-подібну криву серед шимпанзе та орангутанів.

Загалом автори дослідження зробили висновок, що криза середнього віку реально існує, причому й «серед наших найближчих біологічних родичів, а це вказує на те, що корені цього феномену сягають у біологію і психологію».

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG