Відразу після завершення виборів проявилася глибока бюджетна криза, ознаки якої влада тривалий час активно приховувала, стверджує «Український тиждень». Видання переконує, що наполегливі спроби можновладців загнати проблему всередину лише поглибили її. Імітування стабільності впродовж 2012-го призвело до того, що в останні два місяці року ситуація з державними фінансами може виявитися взагалі катастрофічною. За інформацією Державної казначейської служби, згідно з підсумками січня – жовтня 2012-го, до держскарбниці надійшло на 100 мільярдів гривень менше, ніж було заплановано. Незалежні економісти оцінюють дефіцит бюджету-2012 щонайменше у 35 мільярдів гривень. Стаття називається «Ціна «стабільності»: регіонали приховують бюджетну кризу».
Україна стала європейським лідером за обсягом тіньової економіки, обігнавши весь Євросоюз і навіть Росію. Такі наслідки масової корупції та всесилля фіскальних органів, стверджує тижневик «Кореспондент». Експерти видання вважають, що тіньова економіка – це спосіб бізнесу звільнити себе від корупції та тиску влади. Аналітики називають ще одну причину, яка змушує бізнес не сплачувати податки – це використання високопоставленими чиновниками бюджетних грошей на купівлю дорогих автомобілів, меблів, готелів, оплату розкішних ремонтів тощо. Спостерігаючи за тим, як зібрані податки стають жертвою нецільового використання, бізнесмени можуть вважати, що отримали моральне виправдання для того, щоб піти в тінь.
Про 20 бізнесменів, яким дозволили робити бізнес в Україні, розповідає тижневик «Коментарі». Сьогодні, як переконує видання, нарощувати активи можуть тільки три категорії бізнесменів: ті, хто при владі, ті, які «на короткій нозі» з керівництвом країни або регіону, і ті, котрі зуміли вибудувати бізнес, від якого залежить економіка України в цілому. У підсумку виявилося, що 70% операцій на ринку забезпечили всього 20 бізнесменів. Серед них і такі відомі персони, як Ахметов чи Фірташ, і не такі знані раніше персонажі на кшталт Руслана Циплакова або Олександра Лещинського. Однак усіх їх об’єднує одне: в 2012-му влада була до них ласкавою, і вони вдало скористалися цією прихильністю, зазначає видання.
Багато виробників алкоголю перебувають в абсолютно особливому статусі, порівняно з будь-якими іншими платниками податків, переконує «Дзеркало тижня». За даними тижневика, низка провідних горілчаних компаній чомусь отримала незрозумілі пільги: вони не платять у повному обсязі податок на додану вартість. У 2011 році сім із дев’яти провідних алкогольних компаній України не доплатили ПДВ на суму 360 мільйонів гривень. А за підсумками дев’яти місяців 2012 року ті ж таки сім із дев’яти провідних алкогольних компаній не доплатили вже 390 мільйонів гривень. Дивно: тоді як податківці вичавлюють до нитки всю країну, досить благополучні горілчані компанії мають абсолютно незрозумілі преференції, наголошує тижневик.
Підозру на можливу корупційну природу цих потурань із боку фіскальних органів породжує той факт, що сума пільг із ПДВ не є загальною практикою для всіх компаній. Навпаки, якщо «Львівський горілчаний завод» платить ПДВ наперед і набагато більше, ніж йому належить, виходячи з розрахунку акцизу, то інші гіганти галузі недоплачують величезні суми. Зберігаючи обігові кошти, компанії отримують досить цінну конкурентну перевагу. Хіба надання необґрунтованих преференцій не є першою ознакою корупції? – запитує «Дзеркало тижня».
Україна стала європейським лідером за обсягом тіньової економіки, обігнавши весь Євросоюз і навіть Росію. Такі наслідки масової корупції та всесилля фіскальних органів, стверджує тижневик «Кореспондент». Експерти видання вважають, що тіньова економіка – це спосіб бізнесу звільнити себе від корупції та тиску влади. Аналітики називають ще одну причину, яка змушує бізнес не сплачувати податки – це використання високопоставленими чиновниками бюджетних грошей на купівлю дорогих автомобілів, меблів, готелів, оплату розкішних ремонтів тощо. Спостерігаючи за тим, як зібрані податки стають жертвою нецільового використання, бізнесмени можуть вважати, що отримали моральне виправдання для того, щоб піти в тінь.
Про 20 бізнесменів, яким дозволили робити бізнес в Україні, розповідає тижневик «Коментарі». Сьогодні, як переконує видання, нарощувати активи можуть тільки три категорії бізнесменів: ті, хто при владі, ті, які «на короткій нозі» з керівництвом країни або регіону, і ті, котрі зуміли вибудувати бізнес, від якого залежить економіка України в цілому. У підсумку виявилося, що 70% операцій на ринку забезпечили всього 20 бізнесменів. Серед них і такі відомі персони, як Ахметов чи Фірташ, і не такі знані раніше персонажі на кшталт Руслана Циплакова або Олександра Лещинського. Однак усіх їх об’єднує одне: в 2012-му влада була до них ласкавою, і вони вдало скористалися цією прихильністю, зазначає видання.
Багато виробників алкоголю перебувають в абсолютно особливому статусі, порівняно з будь-якими іншими платниками податків, переконує «Дзеркало тижня». За даними тижневика, низка провідних горілчаних компаній чомусь отримала незрозумілі пільги: вони не платять у повному обсязі податок на додану вартість. У 2011 році сім із дев’яти провідних алкогольних компаній України не доплатили ПДВ на суму 360 мільйонів гривень. А за підсумками дев’яти місяців 2012 року ті ж таки сім із дев’яти провідних алкогольних компаній не доплатили вже 390 мільйонів гривень. Дивно: тоді як податківці вичавлюють до нитки всю країну, досить благополучні горілчані компанії мають абсолютно незрозумілі преференції, наголошує тижневик.
Підозру на можливу корупційну природу цих потурань із боку фіскальних органів породжує той факт, що сума пільг із ПДВ не є загальною практикою для всіх компаній. Навпаки, якщо «Львівський горілчаний завод» платить ПДВ наперед і набагато більше, ніж йому належить, виходячи з розрахунку акцизу, то інші гіганти галузі недоплачують величезні суми. Зберігаючи обігові кошти, компанії отримують досить цінну конкурентну перевагу. Хіба надання необґрунтованих преференцій не є першою ознакою корупції? – запитує «Дзеркало тижня».
