Доступність посилання

ТОП новини

Верховна Рада кумів, синів, племінників та братів (європейська преса)


Прага – Європейські газети продовжують аналізувати наслідки парламентських виборів в Україні та констатують, що нова Верховна Рада стала ще більше «сімейною», адже там з’явилися нові куми, діти і племінники політиків. Ще одна тема преси – у Європі розкол щодо України перед зустріччю на найвищому рівні у Вільнюсі восени 2013 року. Деякі європейські країни пропонують підписати з Україною угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі, але чимало – проти. Газети також інформують про наміри Києва значно скоротити імпорт російського газу та максимально диверсифікувати джерела поставок.

Оглядач Neue Zürcher Zeitung Рудольф Герман наголошує, що нова Верховна Рада України, обрана у жовтні, на своїй першій сесії буде виглядати скоріше як своєрідна, радісна зустріч у сімейному колі. Чоловіки обніматимуть тут своїх жінок, дядьки і тітки побачаться з племінниками і племінницями, перетнуться в цих коридорах і шляхи братів та сестер, зауважує оглядач газети з Цюриха. Прикладом можуть бути батько й син Калетники та племінниця Григорія Калетника-батька Оксана. Всіх їх обрали в нову Верховну Раду на Вінниччині. Або ж новий клан в Раді Віктора Балоги із Закарпаття, який тепер складається з його брата Павла та кузена Василя Петьовки. Правда, одного свого родака, Івана Балогу, вони втратили на цих виборах, бо він не пройшов. У Верховній Раді зростає «друга хвиля» з рідних лідерів держави, інформує швейцарська газета. Так, окрім молодшого сина Президента Віктора Януковича, сюди потрапив син Генпрокурора Артем Пшонка, син Прем’єр-міністра Миколи Азарова Олексій Азаров, який може бути в Раді разом з татом. Газета з Цюриха зауважує, що така «політична сімейність, династичність» є цілком природною для України. Чи не свідчить це про генетичну зверхність цих правлячих родин над пересічними українцями, іронічно запитує швейцарське видання.

Оглядач брюссельської EUObserver Ендрю Ретманн констатує, що в ЄС назріває розкол напередодні саміту з країнами «Східного партнерства», який має відбутися восени 2013 року в литовському Вільнюсі. Чехія, Польща, Словаччина і Литва пропонують підписати з Україною угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі, незважаючи на згортання демократичних стандартів у Києві за правління Президента Януковича. Один із провідних дипломатів цих країн заявив виданню з Брюсселя, що ця угода не має бути подарунком українській владі, вона повинна відкрити перспективу для українських громадян та нав’язати європейський порядок дня для урядів у Києві. У зовнішньополітичних колах ЄС вважають за оптимістичний сценарій підписання такої угоди у Вільнюсі не лише з Україною, а й одночасно з Молдовою, Грузією й Вірменією. Але Швеція і Польща, які були спільниками щодо прискорення євроінтеграції України з 2008 року, нині по різні сторони барикад, каже Ендрю Ретманн. Швеція, Фінляндія, Данія і Нідерланди вважають, що угоду з Україною можна буде підписувати лише після звільнення з в’язниць політичних супротивників влади Януковича, включно з Юлією Тимошенко, та після реформування судів, питання, які міністри закордонних справ ЄС обговорюватимуть у грудні. Деякі з країн ЄС не бажають бачити Януковича в Брюсселі на саміті ЄС-Україна в лютому чи березні. Представники Франції та Великої Британії тут поводяться стримано. Німеччина, як пише брюссельське видання, ще не визначилася. Хоча нібито 14 листопада під час зустрічі з польським прем’єр-міністром Дональдом Туском Анґела Меркель висловилася на підтримку польського сценарію у Вільнюсі. Інше джерело каже, що для Меркель актуально й надалі звільнити будь-що Юлію Тимошенко, хоча німецький міністр закордонних справ Ґідо Вестервелле тут налаштований стриманіше. Джерела у дипломатичних колах ЄС також повідомляють, що санкцій щодо України в Брюсселі не розглядатимуть, бо не хочуть штовхати Київ на білоруський шлях.

Московські «Коммерсант» та «Независимая газета» інформують про все більшу рішучість України скорочувати постачання газу з Росії. Минулої п’яниці Президент Янукович сказав, що на наступний рік українські підприємства потребуватимуть не більше ніж 18 мільярдів кубічних метрів російського блакитного палива. У 2011 році Україна купляла в Росії понад 40 мільярдів кубів, а у 2012-му – лише 26 мільярдів. «Коммерсант» також інформує, що 26 листопада Україна підписала угоду з компаніями з США та Іспанії про будівництво терміналу та плавучої платформи з переробки зрідженого газу в Одеські області з потужністю у 10 мільярдів кубічних метрів газу на рік.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Дивитись коментарі (6)

Залиште свій коментар (він буде опублікований після модерації):

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG