Доступність посилання

ТОП новини

Українці готуються зустріти кінець світу в бункерах (світова преса)


Прага – Європейські газети інформують, що деякі українці всерйоз готуються зустрічати кінець світу 21 грудня цього року. Чимало з них нагромаджують запаси сірників, цукру, муки. А в Одесі багатим українцям пропонують зустріти кінець світу в бункері ціною в 170 тисяч доларів.
Тим часом деякі із західних політиків та урядовців сьогодні попереджають, що пошуки сланцевого газу в Європі не знаменують кінець ери дорогого блакитного палива.
А українська жіноча організація Femen планувала навіть стати радикальною політичною партією, до чого її спонукає, як кажуть журналістам її засновниці, суворе і злиденне життя в Україні.


Польська Rzeczpospolita звертає увагу на те, що «деякі з українців потрактували цілком серйозно прогнози щодо кінця світу 21 грудня цього року» і готуються до цього ґрунтовно, запасаючись, насамперед, харчами. Видання також повідомляє, що заможніші українці можуть потратити тисячі доларів, щоб перечекати апокаліпсис у бункері. У Києві цілком серйозно пропонують для цього охочим бункери – окремо як для чоловіків, так і для жінок – із середньою ціною за тиждень 7-10 тисяч доларів. В Одесі, наприклад, пропонують дуже комфортні вілли з бункерами для перебування під час кінця світу, і ціна таких хоромів до 170 тисяч доларів. Тут є великі запаси харчів, водогін, теплотраса, лазня, сауна з басейном. На Закарпатті охочим сховатися від апокаліпсису пропонують переобладнані бункери з часів Другої світової, також з харчами і нічлігом за якихось 15 доларів. У містах України, як інформує Rzeczpospolita, групи молодих людей роздають брошури з назвою «Як пережити кінець світу». Опитування українських ЗМІ показують, що вірять у кінець світу до 40 відсотків людей, а стільки ж українців називають це маячнею. Метеорологи прогнозують, що 21 грудня обіцяє в Україні не кінець світу, а досить сильні морози, до мінус 15 градусів.

Міністр енергетики Великої Британії Ед Дейві заявив The Guardian, що розвідувальні роботи з пошуку сланцевого газу в Європі не призведуть, як дехто прогнозує, до «ери дешевого газу». Він сказав це у зв’язку з намірами уряду Великої Британії зняти тимчасову заборону розробки сланцевих родовищ з міркувань екологічної безпеки. Дейві також попередив, що ера сланцевого газу забере роки і не розпочнеться вже завтра. Та й ціна сланцевого газу, на думку міністра з Лондона, не обіцяє бути дешевою. «Багато людей кажуть, – зауважив Дейві, – що сланцевий газ є в Україні, Китаї, Алжирі, Аргентині і, без сумніву, в інших місцях…, але чимало аналітиків, енергетиків попереджають, що ці пошуки не обіцяють дешевої енергії». Міністр енергетики Великої Британії також попередив, що нарощування використання газу загрожує кліматові.

Американський The Atlantic помістив розлогу статтю про українських «войовничих жінок з оголеними грудьми з організації Femen». Видання аналізує феномен цієї організації, її розростання – з кількох студенток до 150 тисяч членів з усього світу, в якій до 60 відсотків учасниць мають вищу освіту. Видання наголошує, що «зі смертю традиційного фемінізму прапороносці Femen проголошують себе новою хвилею фемінізму третього тисячоліття». Часопис зі США детально аналізує акції Femen, розмовляє з організаторами руху. Зокрема, директор Femen Ганна Гуцол зазначила: «Ми хочемо стати штурмовим загоном нового фемінізму», і до цього їх спонукає сувора і злиденна українська дійсність. «Якби я народилася в Парижі, – каже Гуцол, – я б, мабуть, обмежилася читанням Сімони де Бовуар і не створювала б Femen». Гуцол признається, що Femen подумувала стати політичною партією, але потім відмовилася від цього і бачить себе й надалі у вирі вуличних протестів по всьому світі. Фінанси? На це запитання Гуцол розповіла, як один американський бізнесмен фінансував їх потроху, але потім дистанціювався. А сьогодні до Femen гроші надходять від жертводавців, через їхній сайт, а також від інтернет-крамниці Femen.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG