Доступність посилання

ТОП новини

Селяни виживають самотужки і думають, що буде гірше


Київ – Мешканці найбідніших українських сіл живуть без роботи, газу та надії на краще майбутнє. Чимало з них зізнаються, що намагалися почати власну справу, але у провінції це завжди невигідно. Проте селяни пристосовуються до таких умов.

Село Великий Букрин – одне з найменших у Київській області та найвіддаленіших від столиці: єдиний автобус їде сюди близько двох годин. Роботи, школи та постійно діючої крамниці в селі немає. Тому частина хат стоять порожні, в селі залишилося близько 50 мешканців, переважно пенсіонери.

Один з них, Андрій, багато років тому купив у Букрині хату-мазанку, яку 60 років тому в повоєнне лихоліття місцеві мешканці будували з глини, будівельного сміття та відходів деревини. Зараз пан Андрій добудовує хату – бере сушняк з лісу, скляні пляшки, глину, металобрухт та уламки цегли, які залишилися після того, як підприємці розібрали сільський магазин.

«Цю хату робив у 1940-х роках однорукий інвалід. Ліпив з того, що було, зі сміття – та чи ж багато однією рукою зробиш? Бідність була страшенна. Так вийшло, що й зараз я цю хату доліплюю зі сміття, бо нема грошей на нормальне будівництво», – каже селянин.

Пан Андрій намагається займатися і зеленим туризмом, і тваринництвом – вирощує корейських поросят. Однак жодна справа в селі не дає прибутку. Єдине, що він завжди має – м’ясо та сало для своєї родини. Однак грошей в місцевих мешканців немає, тому нема й покупців, пояснює мешканець Великого Букрина.

«В Україні нічим не вигідно займатися, – зауважує він. – Ніщо не приносить доходу. Менеджери, юристи – й ті жаліються, що немає грошей. В селі одні старі, але вони адекватні люди. І розуміють, що найближчим часом нічого не зміниться на краще. На гірше – це запросто».

В селі немає газу, але довкола – яри та ліси, тому всі опалюють дровами. Син Андрія, Павло, коли закінчилися сільськогосподарські роботи, почав заготовляти дрова на зиму. До холодів він має наносити з лісу, напиляти і нарубати ще 2-3 тонни сушняку та хмизу, розповів Павло.

Раніше Радіо Свобода готувало відеосюжет про те, як у Великому Букрині готуються до виборів.

Сусід Андрія – Василь, колишній учитель історії, живе з двома дітьми та дружиною. Коли школу в селі закрили, він втратив роботу. І нині живе з того, що родить земля: картопля, гарбузи та інша городина – і собі, і свійській птиці, каже Василь.

«Чи гарний урожай? Гірший, ніж торік. І не такий хороший, як хотілося б. Але людям не догодиш», ­– зауважує Василь.

Із благ цивілізації в селі – лише гарний новий асфальт на єдиній вулиці. Пан Андрій розповів, що раніше тут була грязюка, в якій кілька років тому застряг один із українських високопосадовців: він вивозив сюди свою пасіку на літо. Витягати авто державного діяча приїхало районне керівництво, а за тиждень вулиця зачорніла новим асфальтом. Однак більше нічого у Великому Букрині не змінилося.
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG