Львів – Вже три роки у Щирці, що на Львівщині, працює Музей пам’яті жертв сталінських репресій. Жителі села зі власної ініціативи зібрали експонати й оформили експозицію у приміщенні колишньої стайні, де у 1941 році НКВС закатувало 28 їхніх земляків.
Музей пам’яті закатованих НКВС розташований у приміщенні, що колись було стайнею місцевого ксьондза. Жителі села кажуть, що в один день, ймовірно, 26 червня 1941 року, у цій стайні співробітники НКВС закатували 28 людей зі Щирця та ближніх сіл. За розповідями очевидців, того дня біля стайні, на господарському дворі НКВС, весь час на холостих обертах працювали два трактори. Гудіння їхніх двигунів не давало почути крики людей.
Директор Музею Надія Кривченко розповідає, що тіла закатованих знайшли випадково. Коли НКВС спішно покинуло Щирець, хлопці-підлітки хотіли завести до стайні коня, але той запручався й утік. Під час обстеження стайні й було виявлено закопані тіла зі слідами тортур. На опізнання убитих зійшлося багато людей. Збереглися фотографії, що засвідчують цю подію.
Спогади очевидців
У щирецькому Музеї зберігаються не лише предмети, знайдені на місці злочину, а й спогади очевидців. Так, Федір Хомин, тогочасний провідник ОУН описав все так: «Прокололи щупом землю углиб. Щуп зупинився на глибині 50-60 сантиметрів на твердому – на нозі трупа. Сповістили провідника, лікаря. Розкопали навколо трупа: на шиї був шнур із подвійним зашморгом, руки за спиною зв’язані. Викопані трупи виносили на рядні на подвір’я, вкладали вряд, розрізались шнури на пов’язаних руках. Обливаючи водою, ополіскували спотворені обличчя й одежу. Розпізнати трупи жертв можливо було тільки по одежі, взуттю й волоссю».
Також очевидці розповіли, що 26 червня 1941 року «пополудні селище Щирець було оточене червоноармійцями, а його мешканців міліція попередила, щоб не виходили на вулицю. П’ять доріг і залізниця – все було перекрито для в’їзду чи виїзду, за кожною будівлею стояв вартовий червоноармієць».
Серед закатованих більшість становили місцеві селяни, також були студенти, службовці та представники інтелігенції. Про страшну знахідку писала тогочасна львівська газета «Вісті».
Музей отримав статус музейно-меморіального комплексу
Музей у Щирці цього року отримав статус музейно-меморіального комплексу. На подвір’ї Музею є стела пам’яті воїнам ОУН-УПА, споруджена за кошти меценатів. Побачити, як жили учасники визвольної боротьби, можна у спеціально викопаній та обладнаній криївці.
Також у Музеї, в усі дні, крім понеділка, можна дізнатися про діяльність товариства «Просвіта», про місцевих січових стрільців, а також переглянути експозицію, присвячену ОУН-УПА та репресованому духовенству УГКЦ Щирецької округи.
Музей пам’яті закатованих НКВС розташований у приміщенні, що колись було стайнею місцевого ксьондза. Жителі села кажуть, що в один день, ймовірно, 26 червня 1941 року, у цій стайні співробітники НКВС закатували 28 людей зі Щирця та ближніх сіл. За розповідями очевидців, того дня біля стайні, на господарському дворі НКВС, весь час на холостих обертах працювали два трактори. Гудіння їхніх двигунів не давало почути крики людей.
Директор Музею Надія Кривченко розповідає, що тіла закатованих знайшли випадково. Коли НКВС спішно покинуло Щирець, хлопці-підлітки хотіли завести до стайні коня, але той запручався й утік. Під час обстеження стайні й було виявлено закопані тіла зі слідами тортур. На опізнання убитих зійшлося багато людей. Збереглися фотографії, що засвідчують цю подію.
Спогади очевидців
Розпізнати трупи жертв можливо було тільки по одежі, взуттю й волоссю
У щирецькому Музеї зберігаються не лише предмети, знайдені на місці злочину, а й спогади очевидців. Так, Федір Хомин, тогочасний провідник ОУН описав все так: «Прокололи щупом землю углиб. Щуп зупинився на глибині 50-60 сантиметрів на твердому – на нозі трупа. Сповістили провідника, лікаря. Розкопали навколо трупа: на шиї був шнур із подвійним зашморгом, руки за спиною зв’язані. Викопані трупи виносили на рядні на подвір’я, вкладали вряд, розрізались шнури на пов’язаних руках. Обливаючи водою, ополіскували спотворені обличчя й одежу. Розпізнати трупи жертв можливо було тільки по одежі, взуттю й волоссю».
Також очевидці розповіли, що 26 червня 1941 року «пополудні селище Щирець було оточене червоноармійцями, а його мешканців міліція попередила, щоб не виходили на вулицю. П’ять доріг і залізниця – все було перекрито для в’їзду чи виїзду, за кожною будівлею стояв вартовий червоноармієць».
Серед закатованих більшість становили місцеві селяни, також були студенти, службовці та представники інтелігенції. Про страшну знахідку писала тогочасна львівська газета «Вісті».
Музей отримав статус музейно-меморіального комплексу
Музей у Щирці цього року отримав статус музейно-меморіального комплексу. На подвір’ї Музею є стела пам’яті воїнам ОУН-УПА, споруджена за кошти меценатів. Побачити, як жили учасники визвольної боротьби, можна у спеціально викопаній та обладнаній криївці.
Також у Музеї, в усі дні, крім понеділка, можна дізнатися про діяльність товариства «Просвіта», про місцевих січових стрільців, а також переглянути експозицію, присвячену ОУН-УПА та репресованому духовенству УГКЦ Щирецької округи.
