Доступність посилання

ТОП новини
20 листопада 2019, Київ 11:02

Мандрівка до галицької глибинки


Львів – На Львівщині стає менше фермерських господарств, а селяни займаються індивідуальним господарством лише заради того, щоб прогодувати власну родину. Адже їхня праця не приносить їм зиску. Оглядачі зазначають, що з одного боку в Україні є родючі землі, незайняті селяни, державні програми на підтримку села, занижені ціни на закупівлю молока, м’яса, овочів, а з іншого, високі ціни на продукти у крамницях і на базарах. До того ж, все це відбувається на тлі вимирання українських сіл і зростання безробіття в державі.

Реалії українського села невтішні: відсутність доріг, каналізації (лише у 8% сіл вона збудована), водопроводу, дитячих садочків, якісної освіти і медицини. Лише 3% сіл мають стадіони, чимало будинків культури обмежуються словом «культура» у назві.

Для багатьох батьків проблема відвезти дитину з віддаленого села до лікаря у районний чи обласний центр через відсутність транспортного сполучення. Але навіть у найвіддаленішому селі є не одна крамничка, де обов’язково продають спиртні напої на розлив, бо так місцевий підприємець отримує швидкий прибуток.

92% селянських господарств тримаються на ручній праці цілої родини. Сільгосптехніку селяни орендують і відповідно платять за послуги. Кредити для придбання техніки не вигідні, бо доводиться сплачувати 70% від прибутку.

На Львівщині 260 тисяч селян мають своє господарство, з якого й живуть. Майже всі вирощують картоплю, моркву, буряки, капусту. Більше від половини – вигодовують свиней і птицю. Надлишок продуктів селяни намагаються продати, але закупівельні ціни низькі, на базарах немає місця, щоб продати. На Львівщині вирощують 1 800 000 тонн картоплі, а споживають менше як 400 тисяч тонн.

«Те, як має використатись решта картоплі… Насамперед за рахунок збільшення гуртової торгівлі, що зараз розвивається, але для дрібних господарств там немає місця. Ми зараз працюємо над розвитком внутрішнього ринку, щоб саме в індивідуальних господарствах закуповувати продукти для шкіл, садочків», – зауважив заступник начальника головного управління агропромислового комплексу ЛОДА Андрій Чопик.

Українським виробникам потрібно зважати на потреби ринку, а український уряд передусім мав би підтримувати малі і середні господарства, говорить експерт з сільськогосподарських питань з Данії Ріхард Розвадовський. За його словами, агрохолдинги будуть неефективними, а саме сьогодні в Україні половина землі сільськогосподарського призначення належить великим господарствам. Ріхард Розвадовський наводить приклад сусідньої держави, Польщі, де активно розвивають дрібні господарства. Тим часом в Україні не розвивається інфраструктура села.

«Сьогодні на темі сільської території спекулюють»

А тому молодь не залишатимуться у селі. Національна програма розвитку сільських територій має включати не лише фінансову підтримку господарств, але й розвиток соціальної сфери, каже експерт з агропромислових питань Іван Стефанишин.

«Сьогодні на темі сільської території спекулюють, бо розглядається тільки економічна складова, а розвиток соціальний ігнорується. У нас щороку ведеться боротьба за програми і вони не доведені до кінця, так вигідно. Цього року недофінансована державна програма підтримки тваринництва, тобто кошти не освоюються. Кількість фермерських господарств зменшилась. Чим гірша економічна ситуація у державі, тим більше ставатиме дрібніших господарств і вони потребують підтримки», – вважає експерт.

До 1939 року в Галичині успішно працював кооператив молочарень «Маслосоюз», що об’єднував 500 тисяч господарств і продавав якісне масло в Європу. Це був конкурентний український продукт у Німеччині, Данії, Голландії. Закупівельна ціна для українських господарств була вищою, а тому селяни активно співпрацювали з «Маслосоюзом».
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG