Куди Україні далі: в «імперські обійми» Кремля чи до Європи?

Брюссель – Чи й надалі тяжітимуть над політичним простором України зовнішні впливи? Які умови диктуватиме економічна криза? Кремль із його євразійськими пропозиціями чи інтеграція до Європи – куди рушить Україна, яку за роки незалежності виснажили внутрішні міжусобиці українських політиків? Відповіді на ці запитання шукали серед іншого на засіданні круглого столу в середу у Брюсселі на тему: «Парламентські вибори та відносини Україна-ЄС: куди далі?»

Наступного року Україна спробує отримати угоду про асоціацію з ЄС, але економічна криза буде диктувати свої правила, вважає київський політолог, голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко.

«Оскільки Україна вступає до смуги кризи, процеси якої не лише прогнозуються, але й проявляються у фінансовій сфері, гадаю, ці процеси й диктуватимуть свою лінію поведінки. Багато що диктуватиме питання економічної вигоди», – каже політолог.

Логічно-імперський спосіб Путіна

Польський євродепутат від групи Прогресивного альянсу соціалістів та демократів Марек Сівець переконаний, що українська політика й надалі залишатиметься під впливом зі сходу, тому наступний рік позначиться подальшим «імперським підходом» президента Росії Володимира Путіна.

«Ми знаємо його політику, його стратегічне мислення, – каже парламентар. – (Володимир Путін) поводиться, так би мовити, логічно-імперським способом. Це факт, відомий у Москві, Брюсселі, Варшаві, Берліні і так далі. Питання у тому, як українська еліта спробує використати цей російський підхід. Всі вони знають, яка ризикована це справа, бо Росія мала імперію, а Київ уже був її частиною».

Євродепутат доволі критично оцінив останню резолюцію парламенту Євросоюзу, яка, на його погляд, була надто зосереджена на невдоволенні останніми виборами та черговим закликом звільнення екс-прем’єра Юлії Тимошенко.

«На жаль, я визнаю, що позиція Європарламенту виявилася вкрай оборонною та не надто прив’язаною до реальності, – зауважує Марек Сівець. – Натомість, Рада Євросоюзу висунула чіткіші умови, що передбачають велике поле дій у майбутньому. Додайте ще й вказаний термін підписання угоди про асоціацію: Рада міністрів припустила, що саміт «Східного партнерства» у Вільнюсі буде гарною нагодою для її підписання».

«Милі» та «дружні» слова з Верховної Ради

Принагідно пан Сівець піддав критиці заяви депутата від партії «Свобода» Юрія Михальчишина на адресу болгарського євродепутата Крістіана Вігеніна, який був автором поправки до резолюції, що засуджує «екстремізм» свободівців. Нагадаємо, що пан Михальчишин раніше заявив, що «українці повинні бути господарями на своїй землі», зауваживши, що автор поправки – «одіозний депутат, болгарський комуніст і до того ж гомосексуаліст».

«Таких «милих та дружніх» слів раніше з Верховної Ради не лунало – і жартома, і всерйоз, – зазначає євродепутат. – Про Крістіана Вігеніна, колегу з моєї політичної групи я можу точно сказати: безумовно, він молодий, беззаперечно, він не є комуністом, а щодо його сексуальної орієнтації, то... не помічав... Можливо, його гомосексуальність дуже добре прихована... Але я цим тільки хочу вказати на те, з якою новою реальністю ми зіштовхуємося у Верховній Раді».

У виборах боролися гроші та дуже великі гроші – соціолог

Український соціолог Євген Копатько, який також брав участь в обговоренні в Європейському політичному центрі, звертає увагу на ще одну деталь українського політикуму.

«Останні вибори засвідчили одну річ, на мій погляд, дуже важливу: ми за роки незалежності величезну кількість зусиль витратили на міжусобну боротьбу, – зауважує соціолог. – Внутрішньо це виснажує країну. З’явилися нові ризики, світ пішов далеко вперед, а ми залишилися на місці й далі з’ясовуємо, хто найдемократичніший, хто найліберальніший, а хто найконсервативніший. От такою є наша сувора реальність».

На думку Євгена Копатька, на парламентських виборах боротьбу вели «не влада і опозиція, а гроші та дуже великі гроші», і на тлі цього «політичні спектри та політичні прапори великого значення не мали», – резюмував соціолог.