З нового року в Україні набуває чинності урядова постанова, що затверджує нормативи прибуття бригад «швидкої допомоги» на місце виклику. Документ також запроваджує поділ викликів на екстрені й неекстренні залежно від стану пацієнта.
Так, згідно з постановою, норматив прибуття бригад швидкої медичної допомоги на місце події за зверненнями, які належать до категорії екстрених, становить 10 хвилин у містах, у населених пунктах поза межею міста 20 хвилин із моменту надходження звернення до диспетчера.
В урядовому документі йдеться про те, що «зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації і стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин».
Крім того, документ передбачає розділення звернень за номерами 103 або 112 на екстрені та неекстренні залежно від стану пацієнта. Критерії, за якими звернення належать до категорії екстрених або неекстренних, описані в додатку до постанови.
Зокрема, до екстрених викликів належать: якщо пацієнт втратив свідомість, у нього судоми, раптові розлади дихання, раптовий біль в області серця, блювання кров’ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних захворювань, гострі психічні розлади, що загрожують життю та здоров’ю пацієнта або оточення. Також за екстреним викликом медики виїжджатимуть, якщо в пацієнта травма (поранення, перелом, вивих, опік, важкі забої, травми голови), враження електричним струмом, блискавкою, тепловий удар, переохолодження, асфіксія (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи), ушкодження під час надзвичайних ситуацій (ДТП, аварії на виробництві, стихійні лиха), отруєння, укус тварин, порушення нормального перебігу вагітності.
До категорії екстрених належать також звернення медпрацівників про транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує термінової госпіталізації.
До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним і супроводжується раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах; підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом в онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом.
Також до неекстрених належатиме виклик, якщо в пацієнта загострення хронічних захворювань у разі, якщо ті перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів.
Так, згідно з постановою, норматив прибуття бригад швидкої медичної допомоги на місце події за зверненнями, які належать до категорії екстрених, становить 10 хвилин у містах, у населених пунктах поза межею міста 20 хвилин із моменту надходження звернення до диспетчера.
В урядовому документі йдеться про те, що «зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації і стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин».
Крім того, документ передбачає розділення звернень за номерами 103 або 112 на екстрені та неекстренні залежно від стану пацієнта. Критерії, за якими звернення належать до категорії екстрених або неекстренних, описані в додатку до постанови.
Зокрема, до екстрених викликів належать: якщо пацієнт втратив свідомість, у нього судоми, раптові розлади дихання, раптовий біль в області серця, блювання кров’ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних захворювань, гострі психічні розлади, що загрожують життю та здоров’ю пацієнта або оточення. Також за екстреним викликом медики виїжджатимуть, якщо в пацієнта травма (поранення, перелом, вивих, опік, важкі забої, травми голови), враження електричним струмом, блискавкою, тепловий удар, переохолодження, асфіксія (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи), ушкодження під час надзвичайних ситуацій (ДТП, аварії на виробництві, стихійні лиха), отруєння, укус тварин, порушення нормального перебігу вагітності.
До категорії екстрених належать також звернення медпрацівників про транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує термінової госпіталізації.
До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним і супроводжується раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах; підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом в онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом.
Також до неекстрених належатиме виклик, якщо в пацієнта загострення хронічних захворювань у разі, якщо ті перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів.
