Доступність посилання

ТОП новини
31 березня 2020, Київ 01:17

Великий адронний колайдер починає останній експеримент перед зупинкою


На Великому адронному колайдері (ВАК) у Швейцарії розпочалася остання перед його зупинкою серія експериментів – сеанс зіткнень іонів свинцю з протонами. Це дасть можливість ученим глибше зрозуміти природу зіткнень, під час яких відбувається створення кварк-глюонної плазми – речовини, що була першоосновою Всесвіту. Після цього роботу ВАК зупинять – для реконструкції й аналізу результатів експериментів. У цій роботі братимуть участь і українські вчені – якщо вистачить грошей.

Наприкінці лютого – на початку березня колайдер на французько-швейцарському кордоні зупинять для модернізації, яка буде тривати щонайменше півтора року. Вчені хочуть підняти сумарну енергію зіткнень субатомних частинок. Мета – збільшити частоту появи рідкісних подій, таких, як народження бозона Гіґґза, пояснює Геннадій Зинов’єв, представник України в Європейській організації ядерних досліджень (ЦЕРН), завідувач відділу фізики високих густин енергії Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова Національної академії наук України.

«Колайдер сам по собі – це просто машина, яка дозволяє отримати дуже високі енергії для частинок, які прискорюються. Але він не дуже цікавий, якщо не буде забезпечувати зіткнення, і весь зміст науки – це робота з вивчення цих зіткнень. А зіткнення вивчаються за допомогою детекторів. Це величезні прилади розміром із 5-поверхові будинки глибоко під землею. Зрозуміло, що за 12 років з’явилося дуже багато нових технологічних речей, прийомів, які було б дуже непогано використовувати в роботі детекторів. Крім того, за час їхнього використання вони могли погіршити свою роботу», – зазначає Геннадій Зинов’єв.

Вчені вже чекають на нові спекуляції в медіа

Водночас жодних потрясінь від роботи колайдера, незважаючи на майбутнє підвищення потужностей, вчені не очікують. Хоча й підозрюють, що новий етап використання колайдера, який має початися в 2015 році, спричинить хвилю нових спекуляцій у медіа. Про це говорить доктор наук Алік Макферсон, один із інженерів пристрою, у коментарі сайту huffingtonpost.com.

В медіа постійно з’являються ідеї про те, що тут може виникнути чорна діра, яка проковтне Землю
Алік Макферсон
«Ми займалися зіткненням частинок і презентували світові наші результати, а також можливості, потужності колайдера, а люди почали сприймати, розуміти це як наукову фантастику або навіть фентезі. В медіа постійно з’являються ідеї про те, що тут може виникнути чорна діра, яка проковтне Землю. Навіть за підвищеної потужності такого бути, звичайно, не може», – зауважує він.


«З такими грошима ми далеко не поїдемо»

Фізики ще не знають, як пояснити результати проведених за останні чотири роки експериментів, говорить представник України в Європейському центрі ядерних досліджень Геннадій Зинов’єв. Наразі з’явилися здогадки про те, що мова може йти не про одну, а про дві «частинки Бога». Тож до 2015 року науковці якраз і будуть аналізувати перші результати роботи колайдера.

Також вчені (зокрема, й українські члени проекту Click) продовжуватимуть роботу над новими методами прискорення частинок, говорить Зинов’єв. І, за його словами, українців у Центрі дуже цінують.


Голів хороших в Україні дуже багато, треба їх якось підтримати
Геннадій Зинов'єв

«Якщо це буде підтримано державою, то Україна увійде в цей проект дуже серйозно. Людей, голів хороших в Україні дуже багато, треба їх якось підтримати. Академія наук за це взялася, але це дуже малі кошти – 500 тисяч гривень на рік. Якщо це 3 групи на 3 детекторах (українські вчені зараз працюють на детекторі АЛІСА), то це лише 1–2 відрядження на рік на кожну з груп. А їздити треба інколи і по 2 рази на місяць. З такими грошима ми далеко не поїдемо», – говорить вчений.

Українські науковці просилили уряд виділити Національній академії наук на цей рік 3,8 мільярда гривень. В ухваленому ж бюджеті на потреби НАНу прописані лише 2 з половиною мільярди.

ДОВІДКА

Великий адронний колайдер – це найбільший у світі прискорювач елементарних частинок, він розташований у 27-кілометровому підземному тунелі у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN) поблизу Женеви. Колайдер призначений для прискорювання адронів, зокрема, протонів, а також важких іонів.

Бозон Гіґґса – це гіпотетична частинка, існування якої передбачене в так званій «стандартній моделі» елементарних частинок, хоча її ще достовірно не зафіксували. Фізики вважають, що вона надає масу іншим частинкам.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG