Расміте Берзиня отримала новий паспорт у квітні 2012 року і була здивована, коли не побачила в документі запису про свою національність, хоча у старому паспорті було вказано, що вона латишка.
«Моя національність не вказана, не знаю, чому є право таке робити», – каже Расміте Берзиня.
Запис про національність не відповідає міжнародній практиці – чиновник
Керівник відділу громадських відносин Управління громадянства та міграції Латвії Ласма Лапінська повідомила Радіо Свобода, що зміни стосовно відмови від запису національності в паспорті пов’язані з тим, що в Латвії з 1 квітня 2012 року почали видавати електронні ідентифікаційні картки, в яких не вказана національність. Подібну практику, чинну в багатьох європейських країнах, почали застосовувати і при видачі паспортів.
До радянської окупації в Латвії в паспортах не вказували національністьЛасма Лапінська
За її словами, Латвія врахувала рекомендації міжнародних організацій – не фіксувати в подорожніх документах національність, щоб запобігти можливим проявам дискримінації.
Між тим, дані опитування проведеного агентством TNS, засвідчили, що майже 82% економічно активного населення Латвії підтримують внесення в паспорт запису про національність за бажанням особи.
Питання національної самосвідомості
Національне об’єднання «Усе Латвії! Вітчизні і Свободі!» вважає, що запис національності в паспорті є питанням національної самосвідомості, і внесло в жовтні цього року в парламент Латвії зміни до законодавства, які дозволили б зберегти графу про національність у паспорті за бажанням власника документа.
Це питання національної самосвідомості, коли людина може засвідчити свою національну належність за допомогою документаЯніс Домбрава
Депутат каже, що в Латвії проживають представники різних національних меншин і більшість з них не хотіла б, щоб їх назвали «російськомовними».
«Якщо запису національності в паспорті не буде, то українців, які живуть в Латвії, а також білорусів, грузинів та представників інших національностей політично можуть пробувати об’єднати в групу «російськомовних». Більшість з них цього не хоче, у них є свої традиції, мова, вони хочуть зберегти свою національну ідентичність», – каже Яніс Домбрава.
Уряд прислухався до вимог національних сил
На початку парламент Латвії відхилив згадану пропозицію Національного об’єднання «Усе Латвії! Вітчизні і Свободі!». Однак об’єднання було послідовне у своїх намірах і повторно подало відповідний законопроект на розгляд Саейми.
У результаті уряд Латвії у відповідь на лист з цього питання парламентської Комісії з оборони, внутрішніх справ та запобігання корупції доручив Міністерству внутрішніх справ до 1 лютого 2013 року подати на розгляд відповідні зміни у законі про документи, що засвідчують особу.
«Управління громадянства та міграції зараз працює над проектом правил Кабінету міністрів, згідно з якими передбачається можливість запису за власним бажанням національності в паспорті. Якщо уряд затвердить в цьому році цей проект, то найближчим часом буде застосовано це положення», – повідомила керівник відділу громадських відносин Управління громадянства та міграції Латвії Ласма Лапінська.
«Національність в паспорті – інструмент дискримінації»
Проти згаданих змін в законодавстві виступає керівник Латвійського центру захисту прав людини Анхеліна Каменська. Вона наголосила Радіо Свобода, що ні працедавець, ні працівник банку, ні хто інший, подивившись в паспорт людини, не повинен знати про її національність. Вона вважає, що політичну ініціативу про внесення національності в паспорт за бажанням не слід підтримувати.
Запис національності в паспорті є анахронізмомАнхеліна Каменска
За її словами, в жодній з країн ЄС такої практики немає. Наразі з колишніх радянських країн національність в паспорті записують лише в Таджикистані, Узбекистані та Туркменистані.
«Мені соромно, що Латвія у цьому питанні стоїть поряд з цими країнами», – зазначила експерт з прав людини.
Анхеліна Каменська також нагадала, що за часів радянської влади запис національності в паспорті використовували і з метою депортації.
Слід зазначити, що експерти Комісії Ради Європи проти расизму та нетерпимості вважають, що запис національності в паспорті є чутливим візуальним елементом, який вказує на належність особи до будь-якої етнічної групи і може дискримінувати осіб, які належать до національних меншин.