Доступність посилання

ТОП новини

На війну за грошима або хто такі українські миротворці


Київ ­– За 20 років участі України у миротворчих операціях у них взяли участь 40 тисяч українців. Саме вони забезпечили Україні місце в десятці рейтингу європейських країн, які надають миротворчий персонал. Проте, заслуживши повагу і авторитет у світі, миротворці потребують захисту і підтримки у власній країні, кажуть у «Союзі учасників миротворчих операцій» і нарікають: парламентарі блокують ухвалення законів щодо соціального захисту і правового забезпечення миротворців. Не існує ані національного свята – Дня українських миротворців, ні навіть правового визначення «учасник миротворчої операції».

Хлопці їдуть на війну заробляти гроші. Вони повністю забезпечені та соціально захищені законами – такі твердження голова Ради ВО «Союз учасників миротворчих операцій» Сергій Грабський називає найпоширенішими міфами про українських миротворців. Середня зарплата миротворця з України сьогодні сягає трьох тисяч доларів, каже він. Однак, нерідко, повернувшись додому, він навіть не може отримати житла.

«Учасники миротворчих операцій, особливо після 25 грудня 2005 року (на них припинилася дія Закону України «Про статус ветеранів та їх соціальних захист» – ред.), вони фактично не мають соціального і правового захисту. Вони власне є ніхто. Єдине, що засвідчує їхню причетність до миротворчих операцій, це запис в особовій справі, за яким місяць служби в миротворчій місії рахується за три місяці нормальної служби», – пояснює Сергій Грабовський.

Миротворці хочуть свого національного свята

Проблема в тому, що держава, а, головне, суспільство не сприймає миротворців як окрему соціальну групу, нарікає голова Ради організації військовослужбовців, правоохоронців та ветеранів, голова Об’єднання українських офіцерів «Патріот» Олег Гук.

Ще у 2003 році, пригадує він, вирішили поставити пам’ятник миротворцям, проте навіть через 9 років цього не зроблено. У 2005-му, за постановою парламенту, в Києві повинна була з’явитись алея героїв-миротворців та її теж досі немає. Миротворці потребують найелементарнішого – щоб їх визнали, каже військовослужбовець. І якщо 29 травня – Міжнародний день миротворців ООН, то чому не започаткувати День українського миротворця, пропонує Олег Гук.

«Всі країни світу – і Канада, і США, і французи, і шведи встановили національні дні, коли можна своїх воїнів урочисто привітати і вшанувати. Ми – військові і миротворці – спільно запропонували такий день, 15 липня, коли перші 2 літаки у 1992 році приземлилися в Сараєві. Україна, як держава, що йде з миротворчими операціями в інші країни, повинна відстоювати свої економічні інтереси. Ми будемо пропонувати, щоб колишні миротворці, які мають досвід, які були в цих країнах, представляли інтереси наших вітчизняних компаній щодо входження на ринки інших країн світу», – розповідає про законотворчі ініціативи Олег Гук.

Просити преференцій нескромно – Кузьмук

Сьогодні українські миротворці забезпечені на рівні європейських стандартів, тому скаржитися і посипати голову попелом вони не мають права, каже член парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони, генерал армії України, регіонал Олександр Кузьмук.

«Я в свій час пройшов усі гарячі точки і добре знаю, як відбувались події в цих точках, і я гордий тим, що українці були прикладом для всіх інших. Але в той же час я б радив тим, хто пройшов це «горнило» миротворчості і важкі часи, залишати це в собі, в своєму серці і душі, а не виходити з пропозиціями для якихось преференцій. Це нескромно для справжніх мужчин, для тих, хто ризикував заради держави», – каже Кузьмук.

За законодавством сторона, що запрошує українців до участі в миротворчій операції, повинна профінансувати їхню участь. Приблизний обсяг відшкодувань для України від ООН складає 500 мільйонів доларів. Вся сума надходить до державного бюджету.

На сьогодні службу в складі національних контингентів проходять 600 українських миротворців, більшість із них – в Африці.
  • Зображення 16x9

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG