Доступність посилання

ТОП новини
17 листопада 2019, Київ 19:49

Школяр із України розвідує секрети океанських глибин


Чотирнадцятирічний Кирило Дудко з Донецька допоміг канадським вченим ідентифікувати морського слона на відео, відзнятому на майже кілометровій глибині. Український школяр таким чином долучився до першої відомої нині відеодокументації того, як морський слон на дні впольовує здобич. Наука цього тижня обговорює також зберігання даних у молекулах ДНК та видобуток на астероїдах корисних копалин.

Кирило Дудко цікавиться біологією з самого дитинства. Спочатку це був переважно інтерес до комах, однак протягом останніх років школяр зосередився на біології глибин. Він дізнався про проект NEPTUNE Canada – першу у світі трансляцію наживо дослідження океанічних глибин. Кирило уважно стежив за роботою підводних камер, завантажуючи найцікавіші для себе відео на свій канал у YouTube.

Як пишуть у самому проекті NEPTUNE Canada, вони познайомилися з Кирилом два тижні тому: 12 січня хлопець дивився трансляцію з глибин каньйону Берклі і помітив міксину (клас безщелепних мешканців глибоководдя). Потім трапилося дещо несподіване.

«Раптом міксину вхопила якась величезна істота. Це було, як у фільмі жахів! Це точно була не риба. Я подумав, що це якийсь ссавець, бо в нього був ніс і вуса», – цитує Кирила NEPTUNE Canada.



Хлопець вирішив, що залишити цю дивину без уваги не можна. «Кирило написав електронний лист на адресу, вказану на офіційному сайті проекту. Запитав, чи не могли б вчені підказати, що за істота пообідала міксиною, і дав посилання на відеозапис, викладений на YouTube», – розповідає Радіо Свобода матір Кирила Світлана Дудко.

«На превеликий подив, нам відповіли фактично наступного дня. Фахівці NEPTUNE Canada надіслали запит вченим-океанологам, зокрема й у США. Протягом тижня з Кирилом підтримували зв’язок і коли точно стало ясно, про яку тварину йдеться, його про це відразу поінформували», – каже вона.

З’ясувалося, що невідома істота – самка морського слона (ще відомого як мірунга). Як пояснює Стівен Міхалі з Ocean Networks Canada, це вперше вченим вдалося зафіксувати, як ця тварина впольовує здобич на глибині. «Ми можемо використати ці знання, щоб зрозуміти, як і що морські слони впольовують на такій глибині», – каже він.

Морські слони, пояснюють у NEPTUNE Canada, є дуже незвичайними тваринами. На відміну від інших ластоногих, які плавають переважно на поверхні і пірнають лише, щоб вполювати собі щось на обід, мірунги проводять під водою 90% усього часу, випірнаючи лише для того, щоб вдихнути повітря. Прямо як кити – тому деякі дослідники й жартують, що їх варто було б зарахувати до ряду китоподібних. Морські слони можуть затримувати дихання на понад півтори години і пірнати на глибину у більше ніж 1500 метрів.

Терабайти інформації – у колбі з ДНК

Спеціалісти Європейського інституту біоінформатики (ЄІБ) запропонували спосіб збереження даних у молекулах ДНК – матеріалі, тривалість життя якого складає десятки тисяч років. Вчені стверджують, що новий метод робить можливим зберігання, наприклад, 100 мільйонів годин відео високої роздільної здатності у невеличкій колбі з ДНК.

У ЄІБ нагадують: нині у світі загальний обсяг цифрової інформації налічує понад 3 зеттабайти. Її постійне збільшення стає справжнім викликом для архіваріусів: жорсткі диски є дорогими і потребують наявності електроенергії, а зберігання інформації, наприклад, на магнітних стрічках уже не відповідає вимогам сучасної науки.

«Нам відомо, що ДНК є надійним способом зберігання інформації. Ми можемо витягти дані з кісток мамонтів, вік яких – кілька десятків тисяч років, і ці дані можна розшифрувати», – каже вчений із ЄІБ Нік Ґолдман.

Раніше наука вже обговорювала можливість «закачки» у молекули ДНК інформації. Донині головною перешкодою було те, що метод потребував би використання великої кількості фрагментів ДНК, під час зчитування яких могли виникати проблеми.

У ЄІБ придумали, як вирішити цю проблему: вони запропонували синтезувати фрагменти ДНК і відтворювати з них великі ланцюги з даними. Такий метод фактично виключає помилки під час декодування.

Щоб синтезувати елементи ДНК, вчені звернулися до фахівців американської біотехнологічної компанії Agilent Technologies. Їм передали текстовий файл із усіма сонетами Шекспіра, аудіофайл найвідомішої промови Мартіна Лютера Кінга «У мене є мрія», фото будівлі ЄІБ, відскановану у форматі PDF першу статтю Джеймса Вотсона та Френсіса Кріка – авторів просторової моделі структури молекули ДНК з її описом, та інструкцію з дешифрування інформації.

Щоб «вписати» ці дані у ДНК, в Agilent Technologies синтезували кількасот тисяч елементів цієї нуклеїнової кислоти і надіслали їх назад європейським вченим. Ті на основі коду відтворили записи. Вони читалися безпомилково.

Як наголосив у коментарі Радіо Свобода завідувач лабораторії біоінформатики та структурної біології Інституту харчової біотехнології та геноміки Павло Карпов, дослідження колег із Європи навряд чи має на меті створення живої системи, в межах якої функціонуватиме такий великий обсяг інформації.

«Це не означає, що буде створено живий організм, який вміщуватиме всю цю інформацію у ДНК. Дослідження, швидше за все, стосується сфери алгоритміки, і того, як можна створити більш вмісткий носій інформації», – зазначив Павло Карпов.

Наступним кроком у ЄІБ називають вдосконалення схеми кодування. Вчені не заперечують, що є чимало практичних моментів, які треба вирішити при використанні такого методу зберігання даних, однак вони наголошують, що ДНК залишається потенційно привабливим носієм інформації.

Астероїди під прицілом

У США цього тижня оголосили про створення компанії Deep Space Industries (DSI), яка займатиметься промисловим видобутком корисних копалин на астероїдах.

Компанія планує створити кілька типів космічних апаратів, які займатимуться пошуком на астероїдах придатних для видобутку корисних копалин та доправленням видобутого на Землю.

Найменші апарати, названі FireFly, важитимуть не більше ніж 25 кілограмів. Вони шукатимуть придатні для переробки астероїди, що пролітають біля Землі. Очікується, що перші FireFly вирушать у космос у 2015 році. Їх відряджатимуть за принципом «таймшер»: у космос разом із супутниками апарати доправлять ракети-носії.



У DSI також планують створити автономні системи DragonFly, що відповідатимуть за доправлення на Землю придатних для переробки астероїдів. За планом компанії, перші DragonFly розпочнуть роботу у 2016 році. Таких апаратів хочуть створити чимало, щоб вони могли за одну місію доправити на Землю астероїдів загальною масою у кількасот тонн (маса одного астероїда, придатного для видобутку корисних копалин, не повинна перевищувати 45 кілограмів).

Як інформують у компанії, попервах проект фінансуватиметься коштом інвесторів, однак у майбутньому DSI сподівається обслуговувати комерційні проекти.

Загалом Deep Space Industries – не перша компанія, яка хоче займатися видобутком на астероїдах корисних копалин. У квітні 2012 року з цією ж метою у США створили компанію Planetary Resources. Її засновники вже отримали підтримку керівництва Google, а також режисера Джеймса Кемерона.

У DSI конкуренції не бояться. «Одна компанія може бути випадковістю, однак дві компанії – це вже початок цілої індустрії», – заявив на презентації компанії засновник DSI Рік Тамлінсон.

Як пише Times, обидві компанії мають своїх критиків, які загалом вказують на те, що перешкоди для втілення таких по-справжньому революційних намірів є, перш за все, технічними: мовляв, потрібно знайти оптимальний метод видобутку таких космічних корисних копалин і доправлення їх на Землю.

Фінансові аналітики також запитують: чи вартуватимуть видобуті копалини затрачених на них сил і грошей? За підрахунками англійського банку Barclays та видання Financial Times, якщо нині одна унція золота коштує в середньому 1,7 тисячі доларів, то вартість однієї такої унції золота, видобутого з астероїду – за тих умов і методів, про які нині говорять у DSI та Planetary Resources – складе 518 мільйонів доларів.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG