Битва за празький Град закінчилася перемогою Земана

Прага – Наступним президентом Чехії стане колишній прем’єр-міністр, лівоцентрист Мілош Земан. У другому турі перших прямих виборів президента в історії країни він переміг нинішнього міністра закордонних справ, правоцентриста Карела Шварценберґа. Вибори закінчилися у суботу, о 14-й годині за празьким часом, а вже через дві години був відомий результат: майже 55 відсотків на користь Земана, який майже на 10% обійшов свого суперника.

Ще до завершення офіційного підрахунку голосів Карел Шварценберґ привітав свого опонента: «Десять відсотків є ясною різницею. Я це визнаю. Вітаю переможця Мілоша Земана. Сподіваюсь, що йому вдасться стати президентом усіх чехів».

Відразу після оголошення про його обрання на президентську посаду Мілош Земан пообіцяв, що представлятиме усіх чехів: «Обіцяю, що як перший президент, якого обрали прямим голосуванням громадян, буду намагатися бути голосом усіх громадян».

Посада президента у Чехії має, швидше, символічне значення. Президент представляє країну за кордоном, крім того, він призначає голову Центрального банку та суддів Верховного суду. Але після того, як було змінено закон і президента стали обирати не у парламенті, а прямим голосуванням, виборці активно включилися у кампанію, в якій брало участь 9 кандидатів. Явка на виборах у другому турі склала 57 відсотків виборців, чого оглядачі не чекали від розчарованих у політиці чехів.

Президентські вибори чехи взяли близько до серця, вбачаючи у своєму виборі сигнал того, куди піде країна після двох президентських термінів нинішнього голови держави, прагматика і євроскептика Вацлава Клауса, і його попередника, шанованого першого президента Чехії, колишнього дисидента і письменника Вацлава Гавела.

Чехи pозділилися на прагматиків та ідеалістів

Дискусії щодо того, яким бути наступному президентові, показали, наскільки розділеним є чеське суспільство. Після першого туру, що проходив два тижні тому, коли Земан вийшов вперед з перевагою у менш ніж один відсоток, стало очевидним, що одна половина чеського суспільства розчарована сучасними економічним труднощами, відчуває сильну ностальгію за небагатим, але стабільним минулим, яке уособлює колишній соціал-демократ, а нині неформальний лідер лівої Партії прав громадян-«земанівців», економіст за освітою, соціаліст за поглядами 68-літній Мілош Земан. Його виборець живе у невеликих містечках, займається дрібним бізнесом, побоюється змін і любить поскаржитися на іноземців за кухлем пива у задимленій пивниці на кінці вулиці.

Друга половина чехів, виборці 75-літнього міністра закордонних справ Карела Шварценберґа, – жителі великих міст, що дивляться в майбутнє з оптимізмом і готові бути активними учасниками змін. Недаремно серед виборців князя, як любовно називають Шварценберґа його прихильники, було багато молоді.


Як пояснила в інтерв’ю Радіо Свобода колишня дисидентка і журналістка Петра Шустрова, молодь сповнена ідеалізму, а колишній дисидент Карел Шварценберґ є саме таким ідеалістом.

«Молодь відкритіша до ідеалізму, молоді люди спроможні сприймати шляхетні цінності, дивитися поза традиційними партійними рамками, бо їхні партії вже мають інший вимір: зелені, «пірати» чи щось зовсім інше», – пояснює чеська оглядачка.

Князем Шварценберґа називають недаремно. Крім шляхетних манер і численних замків на території Чехії та Австрії, нащадкові старого князівського роду дістався у спадок і аристократизм духу, який спонукав його цікавитися справами на батьківщині навіть після того, як комуністична влада Чехословаччини конфіскувала усі маєтки родини і видворила його у 1948 році тоді ще 11-літнім хлопцем. У вигнанні Шварценберґ підтримував дисидентів, а після перемоги Оксамитової революції повернувся до Чехії і став активно брати участь у політичному житті країни. Нині він очолює правоцентристську партію «ТОП-09».

Яким буде президентство прагматика Земана?

Від президента Земана, який вступить на посаду після того, як він складе присягу 8 березня у Владиславському залі празького Граду, чекають якнайбільшої консолідації влади, навіть у межах незначних президентських повноважень. У ньому чеські оглядачі вбачають наступника нинішнього президента Вацлава Клауса, який активно брав участь у політичному житті, як публічному, так і за лаштунками.

«Земан дуже прагматичний і може змінити свою позицію дуже легко», – вважає чеський політолог Владіміра Дворжакова. Вже під час дебатів колишній прем’єр-міністр заявив, що він буде регулярно відвідувати засідання уряду і намагатиметься впливати на важливе законодавство.

У зовнішній політиці від Земана очікують більш позитивного ставлення до Європейського Союзу, непримиренним критиком якого був його попередник Вацлав Клаус. З іншого боку, Земана пов’язують тісні зв’язки з Росією та російським бізнесом.

За зверхність і повчальний тон Земана недолюблюють чеські журналісти, які вважають, що він «переграє» свою роль політика, «близького до простого народу», коли він майже не виймає з рота цигарку і розповідає про те, як він може хильнути пару чарок у будь-яку пору дня.

З іншого боку, вони зауважують, що політик висловлює і тверезі, хоч і грубуваті, судження, зокрема тоді, коли справа стосувалася планів прийняття України в НАТО.

«Чи ви справді хочете мати в НАТО державу, де дві чи три зграї воюють за прибутки з транзитних платежів за газ? Державу, яка не може дотримуватися елементарних домовленостей? Ви справді думаєте, що це б сприяло стабільності нашого, я наголошую, нашого Північноатлантичного альянсу?» – заявляв Мілош Земан, висловивши цим своє ставлення до України ще у 2009 році.