Москва – Російський «Газпром» виставив компанії «Нафтогаз України» рахунок на суму близько 7 мільярдів доларів за недобір газу в 2012 році. Цю інформацію підтверджують у прес-службі українського державного холдингу. При цьому там зазначають, що отриманий від російської компанії газ був у повному обсязі оплачений за раніше виставленими рахунками. Новий виток газового конфлікту був неминучий, кажуть експерти, однак у них різні погляди на можливості виходу зі скрутної ситуації.
«Нафтогаз» вів переговори з «Газпромом» про зниження мінімального обов’язкового обсягу закупівлі до 27 мільярдів кубічних метрів газу на рік через його дорожнечу, проте сторони не дійшли згоди. Угода 2009 року не влаштовує українську сторону, яка домагається її перегляду. У цьому зв’язку український державний холдинг має намір знижувати закупівлі російського газу. Із листопада «Нафтогаз» почав використовувати свої газотранспортні потужності для закупівель газу в Європі.
Аналітик консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін називає ситуацію патовою або щонайменше близькою до такої.
«Я думаю, що вирішенням цього серйозного питання для України могли б стати якісь політичні поступки. Політичні поступки України полягатимуть у приєднанні України до Митного союзу. Але для будь-якого українського політика піти на такий крок означало б політичне самогубство. Тут теж я бачу глухий кут. З одного боку, в України немає грошей, з іншого боку, «Газпром» абсолютно має право вимагати якісь виплати за невибраний газ», – вважає Крутіхін.
Втім, на думку незалежного російського аналітика Олександра Разуваєва, крім питань і відповідей, які лежать у політичній площині, в газовій проблемі між Росією і Україною є й репутаційний аспект. І в даній ситуації він досить важливий.
«Мені здається, мета «Газпрому» – це показати необхідність «Південного потоку» і виставити Україну ненадійним партнером. Поки таки «Газпром» залежить від українського транзиту, насправді продаж в Україні для нього не такий важливий. Для «Газпрому» головне – це безпека транзиту. Що стосується цін, я думаю, що це рішення політичне», – сказав Разуваєв.
Чи є можливість домовлятися?
Газові контракти, підписані з боку України ще урядом Юлії Тимошенко, передбачали умови, за яких навіть якщо сторона не вибирає обсяги газу, вона все одно зобов’язана виплачувати якийсь мінімум, який зафіксований у контракті – це, на думку російської сторони, 40 мільярдів кубометрів газу.
Незважаючи на всю складність ситуації, політолог Євген Мінченко не схильний розглядати її як глухий кут.
«Я думаю, що завжди є можливість домовлятися. Інша справа, що для України, коли вже всі ці штрафні санкції заявлені, можливість для маневру дещо менша, ніж була раніше», – зауважує Мінченко.
У Європейській комісії поки не коментують нову газову суперечку між Києвом і Москвою, але сподіваються, що вона не призведе до зривів постачань газу в країни Євросоюзу.
«Нафтогаз» вів переговори з «Газпромом» про зниження мінімального обов’язкового обсягу закупівлі до 27 мільярдів кубічних метрів газу на рік через його дорожнечу, проте сторони не дійшли згоди. Угода 2009 року не влаштовує українську сторону, яка домагається її перегляду. У цьому зв’язку український державний холдинг має намір знижувати закупівлі російського газу. Із листопада «Нафтогаз» почав використовувати свої газотранспортні потужності для закупівель газу в Європі.
Аналітик консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін називає ситуацію патовою або щонайменше близькою до такої.
Політичні поступки України полягатимуть у приєднанні України до Митного союзу. Але для будь-якого українського політика піти на такий крок означало б політичне самогубствоМихайло Крутіхін
«Я думаю, що вирішенням цього серйозного питання для України могли б стати якісь політичні поступки. Політичні поступки України полягатимуть у приєднанні України до Митного союзу. Але для будь-якого українського політика піти на такий крок означало б політичне самогубство. Тут теж я бачу глухий кут. З одного боку, в України немає грошей, з іншого боку, «Газпром» абсолютно має право вимагати якісь виплати за невибраний газ», – вважає Крутіхін.
Втім, на думку незалежного російського аналітика Олександра Разуваєва, крім питань і відповідей, які лежать у політичній площині, в газовій проблемі між Росією і Україною є й репутаційний аспект. І в даній ситуації він досить важливий.
Для «Газпрому» головне – це безпека транзиту. Що стосується цін, це рішення політичнеОлександр Разуваєв
«Мені здається, мета «Газпрому» – це показати необхідність «Південного потоку» і виставити Україну ненадійним партнером. Поки таки «Газпром» залежить від українського транзиту, насправді продаж в Україні для нього не такий важливий. Для «Газпрому» головне – це безпека транзиту. Що стосується цін, я думаю, що це рішення політичне», – сказав Разуваєв.
Чи є можливість домовлятися?
Газові контракти, підписані з боку України ще урядом Юлії Тимошенко, передбачали умови, за яких навіть якщо сторона не вибирає обсяги газу, вона все одно зобов’язана виплачувати якийсь мінімум, який зафіксований у контракті – це, на думку російської сторони, 40 мільярдів кубометрів газу.
Незважаючи на всю складність ситуації, політолог Євген Мінченко не схильний розглядати її як глухий кут.
Для України, коли штрафні санкції заявлені, можливість для маневру дещо менша, ніж була ранішеЄвген Мінченко
«Я думаю, що завжди є можливість домовлятися. Інша справа, що для України, коли вже всі ці штрафні санкції заявлені, можливість для маневру дещо менша, ніж була раніше», – зауважує Мінченко.
У Європейській комісії поки не коментують нову газову суперечку між Києвом і Москвою, але сподіваються, що вона не призведе до зривів постачань газу в країни Євросоюзу.
