Польська мова – друга після англійської в Англії та Вельсі

Лондон – Нові дані останнього перепису населення в Англії та Вельсі виявили, що однією з найпоширеніших мов після англійської стала польська. Загалом 546 тисяч опитаних назвали своєю основною мовою після англійської польську. З огляду на хвилю міграції зі Східної Європи деякі британські політики включно з урядовцями заявляють про необхідність обмежувати кількість мігрантів.

Після розширення Європейського Союзу на схід у Британію прибули сотні тисяч мігрантів і серед найпомітніших прибульців – поляки, що підтвердив перепис 2011 року.

«У даних про країну народження, якщо ви поглянете на першу трійку, то 2001 року там, як і зараз, перебували Індія та Пакистан. Так і 2011-го, але цього разу в трійку увійшла Польща. Десять років тому цієї країни не було навіть у першій десятці, що відображає вступ Польщі в ЄС», – пояснює Рома Чеппелл, заступник директора перепису.

Польські громадяни разом з чехами, словаками і балтійцями скористалися правом на вільне пересування у межах Європейського Союзу.

Часом доводиться чути проо понад 2 мільйони іммігрантів зі Східної Європи, але тепер є задокументований факт – 546 тисяч польськомовних мешканців в Англії та Вельсі.

Британія не вправляється

Представники неурядової організації Migration Watch уже давно кажуть, що Британія не може давати раду такій кількості новоприбулих.

«Перше – це те, що лише 20–30% іммігрантів прибули в Британію зі Східної Європи. Ми підтримуємо розширення Євросоюзу. Але попередній уряд припустився помилки, відкривши кордони тоді, коли інші країни цього одразу не зробили. Але то вже історія. Нумо, подивімося вперед. Якщо так триватиме далі – імміграція на рівні 200 тисяч на рік, – то у наступні 15 років нам треба буде побудувати 8 нових міст завбільшки з Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль, Лідс, Шефілд тощо лише для того, щоб розмістити нових іммігрантів. А грошей немає», – застерігає керівник Migration Watch Ендрю Ґрін в одній із дискусій у британських засобах масової інформації.

Щодо поляків у Британії навіть лунає термін «полонофобія», яким окреслюють прояви негативного ставлення до поляків у цій країні, що виявляється чи то в некоректних висловлюваннях політиків, чи то в занадто різких заголовках у пресі.

Зараз у політичних колах щораз більше лунають назви двох інших східноєвропейських країн: Болгарії та Румунії.

Наприкінці цього року припиняють діяти обмеження, які перешкоджали болгарам і румунам вільно працевлаштовуватися в Британії на рівних правах з британцями та усіма європейцями.

Лунають голоси, зокрема, від Migration Watch, що нових східноєвропейців також може виявитися десятки, а то й сотні тисяч.

Це означає потребу додаткових робочих місць, а також місць у лікарнях, дитсадках школах тощо. Особливо різкі опоненти звинувачують іммігрантів у зазіханні на соціальні виплати.

Європейські свободи

Є також менш потужні, але гучні голоси діячів, які вказують, що мігранти – це переважно молоді, енергійні, ініціативні люди, які приносять користь британській економіці.

Вони нагадують, що самі британці із задоволенням користуються правом вільно переїхати і навчатися, працювати або ж жити на пенсії у будь-якій країні Євросоюзу.

Загалом дискусія про вільне пересування у межах ЄС, напевне, буде частиною національного діалогу про місце Британії у Європі.

Прем’єр-міністр Дейвід Камерон заявив, що його партія у разі перемоги на наступних виборах проведе референдум з питанням про те, чи залишатися країні членом ЄС, чи виходити з організації.

Сам він каже, що агітуватиме за збереження членства в ЄС, бо воно вигідне країні, навіть попри певні компроміси.